Інститут промислових та бізнес технологій
Українського державного університету науки і технологій

Гасик Михайло Іванович (1973-2021)

ГАСИК Михайло Іванович (30.06.1929 - 05.01.2021) народився 30 червня 1929 р. в с.Семенівці Пологівського району Запорізької області. Видатний вчений-металург. Доктор технічних наук (1969р.) професор (1971), академік НАН України (1990 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (1999 р.), іноземний член Російської Академії Наук (2004 р.), іноземний член Грузинської Академії Наук (2005 р.), почесний член Академії Наук республіки Казахстан (2006 р.). Заступник голови Придніпровського наукового центру Національної Академії Наук України та Міністерства освіти та науки України з 1985 р.

Лауреат Державної премії УРСР (1977 р.), премії Ради Міністрів СРСР (1991 р.), премії ім. Є.О. Патона Національної Академії наук України (1995 р.), Державних премій України (1998, 2004 р.р.), премії ім Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України (2002 р.), премії ім. З.І. Некрасова Національної Академії наук України (2006 р.). Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1977 р.). За видатні наукові досягнення отримав Грант Сороса (1996 р.).

Навчався у Дніпропетровському металургійному інституті (нині Національна металургійна академія України) (1949-1954 р.р.). Інженер-металург за спеціалізацією "Електрометалургія сталі і феросплавів". Працює в НМетАУ з 1954 р. За часи роботи в інституті обіймав посади: молодший науковий співробітник (1954-1957 р.р.), аспірант (1958-1961 р.р.), асистент, доцент (1961-1971 р.р.), професор (з 1971 р.), завідувач кафедри електрометалургії з 1973 по теперішній час, декан електрометалургійного факультету за сумісництвом (1973-1986 р.р.). Був членом секції металургії Комітету по Ленінським та Державним преміях СРСР, Експертної ради ВАК СРСР з металургії та металознавства (1978 р.), Проблемної комісії "Чорна металургія СРСР", Наукової ради з проблем науково-технічного та соціально-економічного прогнозування при Президії АН СРСР і ДКНТ СРСР, спеціалізованої ради з ліцензування і акредитації вузів гірничо-металургійного напрямку, головою Учбово-методичної комісії зі спеціальності 1101 "Металургія чорних металів" УНМО з металургійних спеціальностей Держосвіти СРСР, заступником голови науково-методичної комісії за напрямком "Металургія" Міносвіти і науки України, членом бюро Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України (1992-1994 р.р.), експертної ради ВАК України з металургії та металознавства (1994-1997 р.р.), Президії ВАК України (1996 - 1998 рр.), Комітету з Державних премій України (1999 - 2004 рр.).

Основні напрямки наукової та науково-педагогічної діяльності такі: фундаментальні дослідження проблем фізико-хімії високотемпературних процесів взаємодії в металевих та оксидних системах на основі марганцю, кремнію, хрому, алюмінію; розробка та впровадження в промисловість ефективних технологій рафінування сплавів у твердому та рідкому стані; виплавка сталі для атомної енергетики, нафтогазової промисловості, транспортного машинобудування; розробка теоретичних положень і технологій електрометалургії сталі, феросплавів, електротермії кольорових металів; а також електротермії неорганічних, абразивних та надтвердих матеріалів (електрокорунди, SiC, B4C, BN) і технологій виробництва вуглеграфітових матеріалів. Кількість наукових праць - понад 420, у т.ч. 21 наукова монографія; 5 підручників для вузів, 205 авторських свідоцтв, 12 патентів технічно розвинутих держав. Серед них монографії: "Марганец" (без співавторів) (М.: Металлургия, 1990, - 608 с.) у співавторстві: "Металлургия хрома" (М.: Металлургия, 1999. - 582 с.); "Металлургия марганца Украины" (К.: 1996, - 473 с.); "Metallurgy of Chromium" (USA, Alltrton Press, 1997, - 626 р.); "Силикотермия марганца" (Днепропетровск, 2000, - 563 с.); "Хром Казахстана" (М.: Металлургия, 2001, - 601 с.); "Металлургия высокомарганцовистой стали" (К.: Техніка, 1990, - 136с.); "Колесная сталь" (К.: "Техніка", 1985, - 168 с.) та інш. Поряд з монографіями вийшли в світ 5 підручників для вузів з грифом "Міносвіти України" і "Міносвіти Росії", в т.ч. підручники: "Теория и технология получения ферросплавов", виданий російською (М.: Металлургия, 1989,-784 с.) та китайською (Пекін, КНР, 1996) мовами; "Проектирование и оборудование электросталеплавильных и ферросплавных цехов" (Днепропетровск: Системные технологии, 2004,-736 с.); "Физико-химия и технология электроферросплавов" (Днепропетровск: Системные технологии, 2005,-448 с.).

Підготував 52 канд.техн.наук. та 13 докт.техн.наук, у т.ч. для наукових установ Казахстану та Азербайджану.

30 червня 2004 року М.І. Гасик нагороджений орденом "За заслуги 3-ого ступеню"


Зображення

image gasik.jpg



Вгору: Завідувачи кафедрою (історія)