Кафедра машин та агрегатів металургійного виробництва (МАМВ) була заснована у 1930 році як кафедра механізації металургійних цехів разом із виділенням металургійного інституту із складу гірничого інституту. Очолив кафедру професор С.П.Гомелля, який в гірничому інституті завідував кафедрою вантажопідйомних машин. Це був професор традиційної дореволюційної школи, закінчивший в 1902р. Петербурзький технологічний інститут. Він увійшов в історію вітчизняної науки як теоретик гальмівних пристроїв, створивши в ДМетІ першу в Союзі гальмівну лабораторію.
Кафедра механізації ДМетІ перша в СРСР почала підготовку инженерів-механіків для металургійних заводів. В 1934 р., коли тільки створювались аналогічні кафедри в інших вишах, кафедрою була проведена беспрецедентна робота по випуску 120 механиків для металургійих виробництв. Розробка оригінальних планів навчання за наданою спеціальністю обумовлена діяльністю проф. М. С. Щиренка, який став завідувачем в 1944р. На цей момент кафедра мала назву « Механічне обладнання металургійних цехів».
Вихованець Київського політеху ( випуск 1913р.), М.С. Щиренко довгий час працював на металургійному виробництві начальником проектного відділу та за сумісництвом викладав у Катеринославському гірничому інституті. Це дало йому змогу зібрати багатий фактичний матеріал, який став основою першого підручника « Механічне обладнання доменних та сталеплавильних цехів» (написан в 1939р., видан у 1942р.). На цей час Всесоюзним комітетом у справах вищої школи було затверджено навчальний план для спеціальності «Механічне обладнання металургійних цехів», розроблений М.С.Щиренком, що дає підстави вважати його засновником викладання цієї спеціальності в ВНЗ СРСР. Він вніс вагомий внесок в створення завантажувальних пристроїв доменних печей, а також заправочних машин для сталеплавильних агрегатів. Проф. Щиренко очолював кафедру до 1959 р. та завершив свою творчу діяльність написанням фундаментального підручника « Механічне устаткування доменних цехів».
Цей підручник у зв’язку зі смертю М.С. Щиренка редагував його учень проф. В.П.Добров, який очолював кафедру з 1959 по 1965 р. Слід відзначити роботи В.П.Доброва та його учнів в галузі динаміки листових станів, машин безперервного лиття заготовок (це мабуть були перші такі дослідження) та дугових електропечей.
З 1965р. кафедру очолює професор, доктор технічних наук, заслужений робітник вищої школи Віктор Михайлович Гребенік. В уяві наукової спільноти його ім’я асоціюється із заснуванням школи надійности металургійного обладнання. Така думка вкоренилась завдяки трьом фундаментальним довідникам «Надежность металлургического оборудования» (1980 р. - 1-е видання, 1989 р. - 2-е видання), «Повышение надежности металлургического оборудования» (1988 р.), які були створені ним із учнями. В 70-і роки кафедра під керівництвом В. М. Гребеніка регулярно організовувала конференції по надійності металургійного обладнання, які були відновлені в 2013 році.
Очолюючи 20 років кафедру механічного обладнання металлургійних заводів, В. М. Гребенік сформував наукове направлення, яке понад півсторіччя є основним для цієї кафедри. В його послужному списку значаться 225 статей, 5 монографій и 25 підручників та навчальних посібників. Серед останніх окреме місце займає тритомник «Машины и агрегаты металлургических заводов», витримавший 2 видання (1977-78 рр., 1988 р.). Цей підручник, написаний колективом авторитетних вчених під орудою академіка О.І. Целікова, по теперішній час залишається серед основних при навчанні студентів-механіків. Таким чином, В. М. Гребеніком створена сучасна навчально-методична база для підготовки інженерів-механіків металургійних заводів, що поряд із розробкою проблеми надійності, є його безперечним досягненням.
В 1985 році завідувачем кафедри стає учень В.М.Гребеніка проф. А.В.Гордієнко. Тоді ж кафедра отримала теперішню назву МАМВ. Під час діяльності А.В.Гордієнка кафедра передислокується із старих корпусів у новий корпус «М», отримала подальший розвиток матеріальна база кафедри, розпочинається підготовка студентів за новою спеціалізацією - автоматизоване конструювання металургійних машин. У науковому плані проф. А.В. Гордієнко вирішив проблему підвищення надійності прокатного обладнання шляхом застосування вбудованих систем контролю параметрів його роботи. На період завідування А.В.Гордієнка припадає розквіт науково-дослідних робіт, коли їх щорічне фінансування досягало декількох сотен тисяч карбованців, викладацький склад налічував 22-25 викладачів (з них 4 професори), а число наукових співробітників- понад 30 осіб.
Після передчасної смерті проф. Гордієнка на початку 1996 р. кафедру очолив інший учень проф.Гребеніка професор В.К. Цапко, лауреат Держпремії України (2000 р.), академік Вищої школи. Він успішно втілював в виробництво основні принципи теорії безвідмовності для удосконалення трубопрокатних агрегатів.
В 2003 р. по уходу з життя В.К. Цапка дав згоду очолити кафедру її вихованець проф. В.І.Большаков, лауреат Держпремії України (2000р.) та КМ Казахстану (1991 р.). У 2009 р. за значні досягнення в створенні та опануванні доменних печей великого об’єму В.І. Большаков був обраний дійсним членом НАН України.
В 2012 р. В.І. Большаков передав завідування кафедрою проф. С.В. Білодіденку, який також є її вихованцем, що 16 років був заступником завідувача кафедри МАМВ. Це відомий фахівець з прогнозування ресурсу та випробувань елементів конструкцій на втому, що розробив основи технічного обслуговування механічних систем за контролем їх безпеки та ризика. Його діяльність характеризується розширенням, як міжнародних стосунків кафедри ( італійська фірма «Данієлі», німецька Фрайберзька гірничо-металургійна академія, Сілезький технічний університет у Польщі), так і галузей досліджень (окрім металургії, це гірничо-видобувне виробництво, залізничний транспорт, аеро-космічна техніка).
У різні роки на кафедрі викладали лауреати Держпремій СРСР та України професори А.С.Ткаченко та В.О.Носков, професори Є.А.Рохман, В.П.Усачов, В.С.Блохін, доценти В.З.Штепенко, Я.В.Шеремет, В.І.Гелевері, В.Ф.Надіон, Д.О.Сторожик, Л.А.Чернов, В.А.Кашкарьов, А.М.Іоффе, Ю.Г.Куцов, А.Ю.Вулих, асистенти Л.О.Демьянець, Л.Г.Свириденко, В.М.Нечипоренко, С.М.Куцеволов, О.А.Малкін.
Кафедрою підготовлено близько 10000 інженерів-механіків, понад 100 магістрів з металургійного обладнання, біля 200 кандидатів наук. Серед визначних випускників кафедри велику частку складають доктори наук та професори – їх понад 20 осіб. Причому, це не тільки стовпи з механічного устаткування металургії – Д.П.Притикін, О.І.Сапко, Л.І.Цехнович, А.В.Праздніков, а і фахівці з інших галузей: М.М.Сафьян (обробка металів тиском), В.Я.Ободан та В.М.Пєстриков (механіка твердого тіла), Б.З. Теверовський та Р.Г.Хейфець (теплоенергетика), Л.М,Воложин (хімія), О.Є.Проволоцький (машинобудування), І.Г. Муравьова (доменна технологія). Є серед випускників громадські діячі: Герой соціалістичної праці, член Політбюро ЦК КПСС (1985-89 р.), голова КДБ СРСР (1982-88 р.) В.М. Чебриков, міністр в уряді НДР (70-80 рр.) Курт Зінгубер, член політбюро трудової партії Кореї (90-і роки) Кім Бен Пхар, теперішній народний депутат України Є.В.Морозенко.
Зараз на кафедрі викладають лауреати Держпремії України проф. С.Т.Плискановський та декан факультету доц.В.О. Єрмократьєв (2000 р.), доценти Г.І.Толстиков, Є.К.Мамчиць, В.В.Алексеєв, В.Д.Вдовін, Л.М.Рабер, Д.О.Кононов, В.І.Гриневич, І.Г. Махницький, І.А.Мазур, асистенти Г.М.Біліченко, В.І.Гануш, І.В.Арсентьєв, С.М.Селєгей, А.Є.Червінський. Підготовка бакалаврів ведеться за напрямком «Машинобудування», а спеціалістів та магістрів – за напрямком «Металургійне обладнання». Аспіранти та докторанти проходять підготовку за спеціальністю «Машини для металургійного виробництва».
Основні напрямки наукової діяльності на теперішній час є наступні.
1. Технічне обслуговування та діагностування механічних систем за контролем їх безпеки та ризика. 2.Удосконалення машин для металургійного виробництва (в тому числі із застосуванням гідроприводу). 3. Підвищення надійності металургійного обладнання. 4. Комп’ютерне моделювання механізмів в металургії.
Зображення
Вгору: Історія кафедри