Історія кафедри

   КАФЕДРА ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЇзаснована у 1924 роціу складі металургійного факультету Дніпропетровського гірничого інституту, а з 1930 р. – кафедра є структурним підрозділом Дніпропетровського металургійного інституту (нині Національна металургійна академія України). 

Засновником і першим керівником кафедри у 1924-1943 р.р. був Заслужений діяч науки і техніки РРФСР, доктор технічних наук, професор Степан Іванович Тельний (1890-1962); в період 1944-1973 р.р. кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, докт.техн.наук, професор Свирид Йосипович Хітрик (1895-1980 р.р.). 3 1973 року і по поточний час кафедру очолює Заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України, Іноземний член Російської Академії Наук,  Іноземний член Академії Наук Грузії, Почесний член Національної Академії наук Республіки Казахстан, академік Академії наук Вищої школи України, доктор технічних наук, професор Гасик Михайло Іванович. 

 В штаті кафедри шість, докторів технічних наук, професорів: В.А. Гладких, А.М. Овчарук, Ю.С. Пройдак,Л.Б. Медовар,О.Г. Гріншпунт, В.Л. Зубов, сім кандидатів технічних наук, доцентів: О.Г. Ганцеровський, А.М. Головачев, А.П. Горобець, І.В. Дерев’янко, О.В. Жаданос   В.Ф. Лисенко, О.І. Поляков,  асистент Є.І. Цибуля, провідний науковийі співробітник, кандидат технічних наук: В.К. Руденко; старші наукові співробітники: кандидат технічних наук С.М. Кілессо, О.Д. Переверзєв, науковий співробітник І.В. Цвєтков, молодший науковий співробітник І.В. Трунова, три аспіранта: А.Ю. Пройдак, О.Ю. Таран, А.В. Рубан.  

 Значний вклад у розвиток кафедри внесли колишні співробітники кафедри: доктора технічних наук, професори: Б.І. Ємлін, Є.Й. Кадінов, О.В. Коваль, І.П. Козачков, В.А. Кравченко, А.Г. Кучер, П.Ф. Мироненко, О.М. Порада, В.М. Шифрин, Н.М. Чуйко; кандидати технічних наук, доценти: В.Ф. Горбачев. Р.Є. Даничек, О.П. Єм, В.О. Манько, О.Т. Перев’язко,Ю.В. Чепеленко; кандидати технічних наук: О.В. Венцковський, Власенко В.Є,В.О. Гаврилов, В.Д. Гончаренко, М.А. Карпов, В.О. Кравцов, Ю.В. Лагунов, В.С. Петрунов. 

  Багато колишніх співробітників кафедри працює в різних структурних підрозділах НМетАУ, в інших наукових закладах, на підприємствах чорної та кольорової металургії: доктора технічних наук, професори: Ю.А. Нефедов, О.В. Рабинович,, кандидати технічних наук, професори В.С. Ігнатьєв,О.Л. Костьолов; кандидати технічних наук: Л.І. Анелок, О.В. Бубліков, І.І. Водін, Ю.А. Галицький, М.В. Гизенко, П.О. Ем, В.Г. Іванов, В.В. Кашкуль, В.В. Козак, В.Т. Коломоєць, Л.М. Лівшиць, В.О. Лізогуб, О.М. Морозов, В.В. Одинцов, Є.О. Острійко, В.С., О.Д. Піонтковський, В.І. Погорелий, А.І. Погребняк, Ю.В. Садовник,І.О. Семенов,І.Б. Соколовська, В.Н. Туровський, В.М. Федорінчик.

  Наукова школа електрометалургів України була започаткована доктором технічних наук, професором С.І. Тельним, основні напрямки наукової діяльності якого полягали у розробці теорії вольтової дуги електропечей та розробці конструкції печей з обертовою дугою. Подальші головні напрямки розвитку електрометалургії пов’язані з такими видатними вченими, як доктор технічних наук, професор С.Й. Хітрик (теорія енергетичного і матеріального балансу електроплавки феросплавів, теорія вакуумування сплавів ферохрому, металевого марганцю); доктор технічних наук М.М.Чуйко (розробка іонно-молекулярної теорії будови шлакових розплавів); доктор технічних наук, професор Б.І. Ємлін (створення нового напрямку в області одержання економно легованих алюмінієвих сплавів та лігатур підвищеної міцності); доктор технічних наук, професор І.П. Казачков (розробка теорії ковшового легування сталі).

 Значний внесок у розвиток електрометалургійного виробництва зроблено при виконанні науково-дослідних робіт під керівництвом доктора технічних наук, професора А.Г. Кучера, кандидата технічних наук, доцента Ю.В. Чепеленко, докторів технічних наук, професорів В.М. Шифрина і Є.Й. Кадінова. З 1973 р. українську школу електрометалургів очолює академік НАН України, доктор технічних наук, професор М.І. Гасик. До важливіших досягнень у науковій та науково-педагогічній діяльності кафедри слід зарахувати такі: створення сучасної теорії відновлення оксидних матеріалів вуглецем та кремнієм, розкритя хімізму та механізму процесу відновлення при отриманні марганцевих, хромістих та кремнієвих феросплавів, розкриття природи хімічного зв’язку фосфору, кремнію та марганцю, встановлення механізму розсипання високоосновних шлаків та ідентифікування фазового та мінералогічного складу природних та штучних матеріалів на базі марганцю, побудовання об’ємної та часткової діаграми стану MnO-SiO2-CaO; встановлення механізму взаємодії вуглецю та кремнію у марганцевих та хромістих сплавах, виявлення нових металевих фаз, умов їх утворення та взаємозв’язку між хімічним та фазовим складом сполук; створення наукових основ вакуумтермічного твердофазного рафінування феросплавів та відновлення надміцних оксидів у вакуумі і розроблення технології отримання суперякісного ферохрому та сплавів на основі РЗМ; розроблення содового способу дефосфорації марганцевих руд, процесу отримання низькофосфористого марганцевого шлаку безперервним процесом, силікомарганцю та феромарганцю у надпотужних електроферосплавних печах вуглецевотермічним методом; розроблення технології утилізації вторинних матеріалів та технологічних відходів власного виробництва при виплавці силікомарганцю та середньовуглецевого феромарганцю; створення теорії будови сталеплавильних шлаків з урахуванням іонів та недисоційованих молекул, розкриття поведінки водню та азоту під час електроплавки сталі та розроблення технологічного регламенту регулювання якості електросталі спеціального призначення; створення теорії модифікування абразивного корунду, розроблення процесу безперервної плавки електрокорунду та регламенту регулювання якості абразивного зерна; розробка та реалізація у промисловості нового процесу та обладнання для отримання карбіду кремнію та нітриду бору, а також процесу виплавки феросплавів на базі бору та титану вуглецевотермічним методом; розробка та втілення в промисловість технології одержання силуміну з використанням дістенсиліманіту та відпрацьованих каталізаторів хімічної промисловості, розвиток теорії модифікування сплавів на базі алюмінію та кремнію, розробка нових сплавів для автомобільної і тракторної промисловості, розробка нової концепції формування самообпалювальних електродів, проектування електроферосплавних печей та встановлення технологічного регламенту безаварійної довгострокової роботи надпотужних феросплавних печей. 

 Історія кафедри відзначена багатьма видатними подіями: 1925 р. – випускники кафедри Л.І. Аронов, А.П. Іонов розробили першу в СРСР промислову електросталеплавильну піч; 1934 р. – на заводі «Дніпроспецсталь» у зміні випускника кафедри Ю.А. Шульте вироблено першу плавку нержавіючої сталі. У роки Великої Вітчизняної війни міць нашої Батьківщини укріпляли трудовими досягненнями в галузі металургії С.Й. Хитрик – на Челябінському феросплавному заводі, та М.М.Чуйко – на Кузнецькому металургійному заводі і ця праця була вкладом у справу Перемоги у Вітчизняній війні; 1962 р. – кафедра почала підготовку студентів за новою спеціальностю – «Металургія кольорових металів»; 1965-1967 р.р. - співробітники кафедри брали участь у проектуванні та відпрацюванні технології виробництва феросплавів на Нікопольському заводі; 1966 р. – при кафедрі організовано проблемну лабораторію феросплавів; 1978 р. – рішенням МЧМ, Мінелектротехпрому і Мінвузу СРСР на кафедрі створено галузеву лабораторію електротермічних процесів та установок (зав. лаб. к.т.н. В.В. Кашкуль, науковий керівник – д.т.н., проф. М.І. Гасик); 1980 р. – рішенням Мінвузу і Міністерства кольорової металургії на кафедрі утворюється галузева лабораторія електротермії алюмінієвих сплавів (зав. лаб. к.т.н. О.В. Венцковський, наук.керівник – д.т.н., проф. Б.І. Ємлін). 1974-1975 р.р. вперше втілено міжвузівське комплексне дипломне проектування за участю металургійного, гірничого, будівельного, хіміко-технологічного та медичного інститутів. 1982 р. – М.І. Гасик обирається членом-кореспондентом НАН України; 1984 р. – на Нікопольському заводі феросплавів організовано філіал кафедри; у 1990 р. – М.І. Гасик обирається академіком НАН України; 1993 р. – кафедра відновлює підготовку спеціалістів за фахом 7.090402 металургія кольорових металів; 1994 р. – розпочинається підготовка спеціалістів за фахом 7.090405 електротермія неорганічних матеріалів; 1994 р. – на Запорізькому абразивному комбінаті організовано філіал кафедри (керівник – д.т.н., проф. О.М. Порада); 2004 р. – М.І. Гасик обирається академіком Російської Академії Наук; 2006 р. – М.І. Гасик обирається академіком Академії Наук Грузії; 2006 р. – М.І. Гасик обирається Почесним членом Національної Академії наук Республіки Казахстан.

Вгору: Історія кафедри