С.Т. ПЛІСКАНОВСЬКИЙ
С.Т. Пліскановський народився 9 травня 1929 р.
У 1952 р закінчив Донецький політехнічний інститут (ДПІ) за фахом "Металургія чорних металів". Трудову діяльність почав в 1952 р в доменному цеху Макіївського металургійного комбінату. З 1957 р, після закінчення аспірантури, працював у ДПІ науковим і старшим науковим співробітником.
У 1959 р переведений на роботу на металургійний комбінат "Азовсталь" на посаду начальника лабораторії, потім був призначений начальником Центральної заводської лабораторії.
У 1963 році захистив кандидатську дисертацію і, продовжуючи працювати на заводі, займався викладацькою діяльністю в Жаданівському металургійному інституті.
З 1965 по 1973 р - головний інженер металургійного комбінату "Азовсталь".
З 1973 по 1980 р С.Т. Пліскановський працював директором металургійного комбінату ім. Ілліча.
З 1980 по 1991 р С.Т. Пліскановський був призначений Першим заступником Міністра чорної металургії України, начальником виробничого об'єднання "Южметалургпром" і Першим заступником Міністра чорної металургії СРСР.
1984 г. - Лауреат Державної премії СРСР.
1987, 1993, 2002 рр. - Лауреат Державних премій України.
У 1980-1990 рр. обирався депутатом Верховної Ради України.
2001 г. - нагороджений Державною нагородою України - орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
У 1989 році захистив докторську дисертацію.
Автор понад 200 наукових праць, в т.ч. 8 монографій і понад 120 авторських свідоцтв.
З 1991 р продовжив трудову діяльність в НМетАУ на посаді професора кафедри металургії чавуну.
1996 - 2013 рр. ректор Державного інституту підготовки та перепідготовки кадрів промисловості (ДІПОпром).
У липні 2015 року, відзначаючи величезний внесок С.Т. Пліскановського в розвиток національної металургії та Національної металургійної академії, на урочистому засіданні Вченої ради НМетАУ присвоєно звання "Почесний професор НМетАУ".
З 2014 р. С.Т. Пліскановський перебував на заслуженому відпочинку, але займаючись майже до останніх днів активною громадською та науково-технічною діяльністю.
Серце С.Т. Пліскановського зупинилося 27 вересня 2020 р., на 92-му році його життя.
* Наведена біографічна довідка – лише сухі дати та факти, які не відображають багатогранної особистості Станіслава Тихоновича. Є такий вислів: - Не посада прикрашає людину, але навпаки. Це – про нього. На якій би посаді він не працював – чи то головного Інженера, чи то Директора, Міністра, Професора, Ректора… всі ці слова потрібно було б всупереч правилам писати з великої літери. І не тільки на знак глибокої поваги, але щоб підкреслити унікальність цієї Людини. Світла пам'ять про Станіслава Тихоновича Пліскановського назавжди залишиться в серцях тих, для кого він був і залишається беззаперечним авторитетом і Великою людиною, що гідно пройшла свій непростий земний шлях…
Інформаційні повідомлення