Інститут промислових та бізнес технологій
Українського державного університету науки і технологій

Історія

ДІПОпром – ІнІФН – Нікопольський факультет

Нікопольський факультет було створено у 1998 році минулого століття як відокремлений підрозділ у структурі Державного інституту підготовки та перепідготовки кадрів промисловості /ДІПОпром/ (наказ Міністра освіти України та Міністра промислової політики України від 13.10.98 р. № 362/373, наказ ректора НМетАУ Ю.А. М. Тарана, Голови вченої ради комплексу «НМетАУ-ДІПОпром» від 29.10.98 р. №118) та до 2013 р. працював у складі навчально-наукового комплексу «НМетАУ-ДІПОпром».

У 2013 р. наказом Міносвіти України (№630 від 28.05.2013) ДІПОпром з усіма своїми підрозділами (включаючи Нікопольський факультет) був реорганізований шляхом приєднання до НМетАУ та до 2021 р. продовжував свою роботу як структурний підрозділ академії - Навчально-науковий інститут інтегрованих форм навчання /ІнІФН/ (директор - проф. Т.С. Хохлова).

Наказом МОН України від 26.04.2021 р. №464 «Про створення Українського державного університету науки та технологій» (УДУНТ) Національну металургійну академію України було реорганізовано шляхом її приєднання до УДУНТ разом зі своїми структурними підрозділами – ІнІФН та Нікопольським факультетом. Відповідно до того ж наказу, Нікопольський факультет НМетАУ отримав статус відокремленого структурного підрозділу УДУНТ. Наказом НМетАУ від 29.04.2021 №13 функціонування ІнІФН було припинено, а Нікопольський факультет було визначено його правонаступником. Цим же наказом до складу факультету було введено такі структурні підрозділи НМетАУ:

- кафедра теорії, технології та автоматизації металургійних процесів;

- кафедра адміністрування, управління та підприємництва;

- кафедра гуманітарних, фундаментальних та загальноінженерних дисциплін;

- Нікопольський регіональний центр моніторингу освіти та соціального партнерства.

Відповідно до Положення про Нікопольський факультет функціонує Вчена рада факультету, групи забезпечення якості освітніх програм, за якими здійснюється навчальний процес.

Більш ніж 15-річна історія Державного інституту підготовки та перепідготовки кадрів промисловості /ДІПОпром/ (1997-2013 рр.) та шлях, пройдений Інститутом інтегрованих форм навчання /ІнІФН/ НМетАУ (2013-2021 рр.) – це історія становлення нової системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців для підприємств гірничо-металургійного комплексу /ГМК/ України, максимально адаптованої до сучасних економічних реалій, потреб ринку праці та вимог роботодавців.

Після набуття Україною у 1990 р. незалежності та переходу до нових форм власності та господарювання, існуюча до того часу система підготовки кадрів для підприємств ГМК залишилася без державної підтримки, через що відповідні навчальні заклади та центри були змушені перейти до роботи в нових умовах або припинити свою діяльність.

Розуміючи ситуацію, що склалася, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВШ України, доктор технічних наук професор С.Т. Пліскановський виступив з ініціативою про створення інституту, який би відповідав вимогам часу. Завдяки його зусиллям у 1996 році спільним наказом Міністерства промисловості та Міністерства освіти України (№187/332) було створено Державний інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів металургійного комплексу України (ІПК МК). Пізніше, наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства промислової політики (№93/115 від 01.03.2001 р.), він був перейменований на Державний інститут післядипломної освіти керівників та фахівців металургійного комплексу України, а потім спільним наказом вищеназваних міністерств (№87 /140 від 24.02.2004 р.), перейменований на Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості (ДІПОпром). ДІПОпром було акредитовано Міністерством освіти і науки України за ІІІ рівнем.

У 1998 році, за підтримки ректора НМетАУ, академіка НАН України Ю.М. Тарана, з метою запровадження ступінчастої системи підготовки фахівців для промислових підприємств, проведення спільних наукових досліджень, ефективного використання та розвитку матеріально-технічної бази, було створено Міжвідомчий навчально-науковий комплекс НМетАУ-ДІПОпром (наказ Міністерства освіти та Міністерства промислової політики України від 17.03.1998 р. №106/90). Така співпраця дала можливість залучити до навчального процесу професорсько-викладацький склад вищої кваліфікації, насамперед – з-поміж викладачів НМетАУ. Для забезпечення високої якості підготовки спеціалістів до навчального процесу залучалися також викладачі провідних вишів міста – Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, Національного гірничого університету, державного університету залізничного транспорту та ін.

Всі роки існування ДІПОпрому (1996-2013 рр.) його незмінним ректором був Станіслав Тихонович Пліскановський – відомий металург, заслужений діяч науки та техніки України, академік Академії вищої школи України, лауреат державних премій України та СРСР, докт. техн. наук, професор (докладніше – див. в Інтернет-енциклопедії). У липні 2015 року, наголошуючи на величезному внеску С.Т. Пліскановського у розвиток національної металургії та Національної металургійної академії на урочистому засіданні Вченої ради НМетАУ йому було присвоєно звання "Почесний професор НМетАУ" (фото).

                       

Співпраця інституту з НМетАУ у рамках створеного комплексу дозволила лише за перші п'ять років (1998-2003 рр.) передати кафедрам академії для спільного з ними використання у навчальному процесі близько 150 сучасних (на той час) персональних комп'ютерів, десятки одиниць оргтехніки (мультимедійні проектори, плотери, сканери та ін.). До бібліотечного фонду академії від ДІПОпрому надійшло понад 10 тис. екземплярів підручників та навчальних посібників на загальну суму 235 тис. грн. (Приблизно 45 тис. $ за курсом 2003 р.).

З 1997 р. інститут здійснював свою діяльність у складі 3-х факультетів: металургійного (м. Кривий Ріг, декан – д.т.н., проф. О.Д. Учитель); технологічного (м. Нікополь, декан – В.М. Рубанов); інженерно-економічного (м. Дніпропетровськ, декани – к.е.н., доц. М.М. Лісовенко, д.т.н., проф. В.В. Бочка).

Істотний внесок у становлення та розвиток Нікопольського факультету зробили відомі фахівці НМетАУ, які працювали в ДІПОпромі та ІНІФН у різні роки: О.Д. Вчитель, Л.Ф. Пузирькова-Уварова, В.К. Цапко, О.П. Грудєв, М.І. Ханін, В.С. Єгоров, В.В. Бочка, О.П. Єгоров, В.М. Друян, Д.Є. Козенков та ін.

Внесок ДІПОпрому та ІнІФН у забезпечення кваліфікованими кадрами підприємств ГМК Придніпровського регіону величезний. Тисячі фахівців, які здобули вищу освіту в названих інститутах (часто – вдруге, а то й втретє у кар’єрі), змогли знайти себе: адаптуватися до умов, що змінилися після перебудови на ринку праці, здобути впевненість у завтрашньому дні, отримати перспективи кар'єрного зростання і зростання матеріального благополуччя.

З 1997 р. було підготовлено понад 10 тис. спеціалістів, 3000 пройшли перепідготовку та підвищили кваліфікацію. На відміну від багатьох «класичних» вишів Дніпра, значну частину випускників було підготовлено інститутом за договорами з підприємствами. Цьому сприяло те, що графік навчання у ДІПОпромі, ІнІФН та на Нікопольському факультеті дозволяв поєднувати навчання та роботу – приблизно 70-80 % студентів проходили навчання, працюючи на підприємствах та в організаціях, що практично виключало проблеми проходження практики та подальшого працевлаштування випускників.

Стабільними замовниками на підготовку фахівців у Дніпрі багато років були ВАТ „ДМЗ ім. Петровського”, ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ЗАТ “Арселор-Міттал – Кривий Ріг”, Нікопольські трубні та феросплавний заводи, ВАТ “Дніпропетровський трубопрокатний завод”, ВАТ “Комінмет”, ДП „Виробниче об'єднання „Південний машинобудівний завод”, а також підприємства малого та середнього бізнесу Придніпровського регіону.

Постійними замовниками Нікопольського факультету були і залишаються найбільші підприємства Нікопольщини, серед яких АТ Нікопольський завод феросплавів, ПрАТ Сентравіс продакшн Юкрейн, ТОВ Інтерпайп Нікотьюб, ТОВ ВСМПО Титан-Україна, ТОВ ВО Оскар, ТОВ НВО Трубосталь, АТ Марганецький ГЗК, АТ Покровський ГЗК та багато інших підприємств.

Усі роки одним із головних пріоритетів було постійне впровадження інноваційних технологій організації навчального процесу, відкриття нових напрямів підготовки фахівців, в окремих випадках – вперше у Дніпропетровську та Україні. Серед них слід зазначити проекти щодо впровадження дистанційного навчання (бронзова медаль у номінації «Розробка та впровадження у навчальний процес дистанційної форми навчання» на Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні – 2003», м. Київ), впровадження у навчальний процес on-line відеолекцій для студентів Нікопольського та Криворізького факультетів з використанням мережі Інтернет, відкриття (вперше серед вузів України) нового напряму підготовки фахівців з якості, стандартизації та сертифікації, отримання сертифікату на систему управління якістю навчального процесу за міжнародним стандартом ISO 9001:2009 та інші.

Значна увага приділялася в інституті розвитку міжнародної співпраці – на підставі відповідних договорів ДІПОпром, ІнІФН, а тепер – Нікопольський факультет співпрацювали та продовжують співпрацювати з Технічним університетом м. Варна (Болгарія), Технологічним університетом м. Брно (Чехія), Університетом Аалто (Фінляндія), Університетом Алгарве Фаро (Португалія) та ін. З 2005 р. спільними зусиллями щорічно організовується та проводиться у Болгарії (на базі ТУ-Варна) міжнародна конференція «Стратегія якості в промисловості та освіті», завдяки якій географія міжнародного співробітництва постійно розширюється. Міжнародна діяльність неодноразово відзначалася почесними дипломами та нагородами. Так, 2009 р. на міжнародній виставці навчальних закладів (м. Київ) ДІПОпром було нагороджено бронзовою медаллю у номінації «Міжнародне співробітництво у сфері освіти та науки».

Основні завдання Нікопольського факультету, як наступника традицій ДІПОпрому та ІнІФН, на сьогодні та на найближчі роки, незважаючи на реорганізацію, залишаються незмінними – впровадження та вдосконалення передових освітніх технологій, розвиток нових напрямів підготовки фахівців, розвиток міжнародного співробітництва з навчальними закладами ближнього та далекого зарубіжжя із використанням багаторічного досвіду.