Большаков Вадим Іванович

ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ ІМЕНІ 3.І. НЕКРАСОВА НАН УКРАЇНИ,

АКАДЕМІК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУКУКРАЇНИ, ДОКТОР ТЕХНІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР,

ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ,

ЛАУРЕАТ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ НАУКИ І ТЕХНІКИ

Народився 3 вересня 1938 р. у Дніпропетровську. На остаточний вибір майбутнього фаху вплинув авторитет дядька - ака­деміка АН УРСР, видатного вченого та педагога Кири­ла Федоровича Стародубова. За його рекомендацією Вадим Іванович у 1955 р. став студентом Дніпропет­ровського ордена Трудового Червоного Прапора металургійного інституту (ДМетІ), який у 1960 р. за­кінчив з відзнакою, отримавши кваліфікацію інженера-механіка. Важливу роль у визначенні напряму наукової діяльності відіграла успішна доповідь на підсумковій конференції студентського наукового товариства у 1958 р. на тему «Електричне моделю­вання механічних систем із пружними зв'язками».

Сьогодні В.І. Большаков із вдячністю згадує сво­їх викладачів, котрі відкрили йому шлях у науку: С.М. Кожевніков, О.П. Чекмарьов, Л.І. Цехнович, І.Т. Жердєв, А.В. Праздніков, Д.Б. Вольпер, А.М. Чернишов.

У 1959 р. Вадим Іванович разом зі студентами-механіками проходив виробничу практику на ме­талургійних заводах Дніпропетровської області: «Криворіжсталь», заводі ім. Петровського в Дніпро­петровську та заводі ім. Дзержинського в Дніпродзєржинську. Денний час був присвячений роботі на місцях, а вечірній - теоретичним заняттям з вик­ладачами. За чотири місяці роботи в механічному цеху заводу ім. Дзержинського В.І. Большаков осво­їв професію зубофрезерувальника і отримав квалі­фікацію зубофрезерувальника 4 розряду. Відтак був переведений до лабораторії механізації та автома­тизації доменного виробництва, яка брала активну участь у створенні та освоєнні нових систем контро­лю процесів доменної плавки І роботи обладнання. Досвід, здобутий у ці роки, у подальшому виявився важливою базою для наукової та практичної діяль­ності Вадима Івановича на металургійних заводах.

ДМетІ певним чином допоміг В.І. Большакову і в особистому житті: під час виробничої практи­ки Вадим Іванович краще познайомився зі своєю однокурсницею- Інною Іванівною Богомаз. Після отримання дипломів Вадим Іванович та Інна Іванів­на одружилися і розпочали трудове становлення: Інна Іванівна була прийнята асистентом на кафедру графіки ДМетІ, а Вадим Іванович, за рекомендацією члена-кореспондента АН УРСР С.М. Кожевнікова, - до відділу машинознавства Інституту чорної мета­лургії (ІЧМ).

У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження нелінійних електромеханіч­них систем приводів прокатних станів з пружни­ми зв'язками на електронних моделях». Упродовж 1966-1968 рр.- молодший науковий співробітник відділу металургійного машинознавства ІЧМ Мініс­терства чорної металургії СРСР, з 1969 р. - старший науковий співробітник. У 1978 р. В.І. Большаков обійняв посаду завідувача лабораторією машин доменного виробництва відділу металургійного машинознавства. Водночас плідно працював над докторською дисертацією «Синтез обладнання сис­тем завантаження доменних печей, розробка і впро­вадження раціональних режимів роботи обладнан­ня». Роботу успішно захистив у 1987 р.

Наукова діяльність Вадима Івановича нерозрив­но пов'язана з Інститутом чорної металургії, в якому він послідовно пройшов усі щаблі становлення на­уковця й організатора науки: у 1988 р. призначений Міністерством чорної металургії СРСР заступником директора Інституту чорної металургії з наукової роботи, з 1992 р., за сумісництвом, завідувач відді­лу проблем управління машинами і процесами ІЧМ. З 1996 р. - директор Інституту чорної металургії імені 3.1. Некрасова НАН України. З квітня 2000 р. є членом-кореспондентом НАН України, а з лютого 2009 р. - академіком за спеціальністю «Металургія чорних металів».

В.І. Большаков - представник всесвітньо відомої наукової школи члена-кореспондента АН УРСР С.М. Кожевнікова, яка заклала основи динаміки металургійних машин і агрегатів. Безпосередньо з іменем Вадима Большакова пов'язані: розробка мо­делей нелінійних електромеханічних систем з пруж­ними зв'язками, математичний аналіз розгалужених і замкнутих систем, створення методу систематизації навантажень приводів прокатних станів, розробка теорії захоплення металу на листопрокатних станах і методики дослідження динаміки електромеханічних і гідромеханічних систем приводів машин. Фунда­ментальний внесок у розвиток металургійної науки зробили праці вченого зі створення наукових основ управління розподілом шихти і газів у доменних пе­чах. Результати цих робіт є основою створення ново­го обладнання для доменних печей великого обсягу, у тому числі конвеєрних шихтоподач і безконусних завантажувальних пристроїв. Професор Большаков В.І. створив власну наукову школу з механіки металургійних машин та управління завантаженням і ходом доменних печей, очолює відділ технологіч­ного обладнання та систем управління ІЧМ. Йому належать розробки методичних основ розрахунку динамічних навантажень і пропускної здатності тех­нологічних ліній. Під керівництвом науковця на базі досліджень металургійних агрегатів розроблені і впроваджені нові режими управління технологіч­ними процесами доменного виробництва на двох найбільших у світі доменних печах - ДП-9 «Криворіжсталі» і ДП-5 ВАТ «Сєверсталь»; доменній печі № 6 Новолипецького меткомбінату; реконструйованих з установкою безконусних завантажувальних при­строїв доменних печах № б та № 4 «Криворіжсталі», № 2 Карагандинського меткомбінату, ДП-5 «Запоріжсталі», доменних печах № 1,2,3 Західно-Сибірского меткомбінату, ДП-3 «Азовсталі».

У 2002 р. Інститут чорної металургії відвідав пре­зидент НАН України Б.Є. Патон, який у своєму висту­пі після ознайомлення з роботою закладу, високо відзначив наукову діяльність учених з розробки та реалізації нових металургійних технологій, облад­нання та систем управління, продуктивну роботу керівництва з організації наукових досліджень, ці­льову підготовку наукових кадрів та забезпечення життєдіяльності установи.

Багаторічний досвід та високий авторитет В.І. Большакова нерозривно пов'язані з активною участю в атестації наукових кадрів: з 1991 р. є чле­ном спеціалізованої вченої ради із захисту канди­датських і докторських дисертацій при Національ­ній металургійній академії України і головою цієї ж ради при Інституті чорної металургії. Під його керів­ництвом підготовлено та захищено 7 докторських та б кандидатських дисертацій. За участі Вадима Івано­вича у 2002 р. разом з Національною металургійною академією України створено факультет підготовки магістрів для роботи в НДІ і ВНЗ. Упродовж 2003-2012 рр. вчений за сумісництвом очолював кафедру «Машини і агрегати металургійного виробництва» НМетАУ. За сумлінну працю та вагомий внесок у роз­виток навчального закладу у 2008 р. В.І. Большаков був нагороджений знаком пошани Національної металургійної академії України І ступеня «За заслуги перед академією».

Результати наукової діяльності академіка В.І. Большакова висвітлено у 18 монографіях, більш ніж 970 наукових статтях у провідних металургійних журналах і збірниках праць. Отримано 108 автор­ських свідоцтв та патентів на винаходи. Вадим Іва­нович був співкерівником створення концепції та підготовки Державної програми розвитку чорної металургії.

У 1996 р. В.І. Большаков обраний членом бюро Відділення фізико-технічних проблем матеріало­знавства НАН України. Будучи членом бюро Придні­провського наукового центру НАН України, ініцію­вав створення і очолив секцію «Металургія» з метою підвищення ролі науки у розробці та реалізації ефективної регіональної політики в металургійній галузі. У 2001 р. В.І. Большаков обраний президен­том Асоціації наукових організацій гірничо-металур­гійного комплексу України «НАПРО», діяльність якої спрямована на об'єднання зусиль, координацію дій і захист інтересів науково-дослідних і проектно-кон­структорських інститутів галузі. В.І. Большаков бере активну участь у роботі Жовтневої районної ради та Дніпропетровської облдержадміністрації, виступає з доповідями на нарадах з питань розвитку промис­ловості, науки та освіти району та області.

Громадська діяльність Вадима Івановича спря­мована на сприяння розвитку фундаментальних і прикладних досліджень у галузі металургії, забез­печення інноваційного розвитку гірничо-металур­гійного комплексу України, використання високо­ефективних наукових розробок вітчизняних вчених, збереження інтелектуального і наукового потенціа­лу України.

За високі досягнення - високі нагороди: лауре­ат премії Кабінету Міністрів Казахстану, премії імені 3.І. Некрасова, премій Міжнародної інженерної ака­демії імені К.Ф. Стародубова та імені Б.Є. Патона. За­служений діяч науки і техніки України, заслужений інженер Росії. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, відзнаками президії НАН України «За наукові досягнення» та «За професійні здобутки», почесною грамотою президії НАН України за багато­річну плідну працю, високі досягнення у професій­ній діяльності, особистий внесок у розвиток про­відного академічного науково-дослідного центру вітчизняної металургії.

Життєве кредо В.І. Большакова: «Кінцева мета фундаментальних наукових досліджень та розро­бок - ефективна реалізація їх результатів у промис­ловості».

Вгору: Видатні випускники академії