Кафедра автоматизації виробничих процесів з великим сумом і скорботою повідомляє про те, що на межі 2024-2025 років не стало Валентина Васильовича Кірсанова. Пішов з життя наш дорогий колега, вірний товариш, улюблений вчитель.
   Все життя доцента Кірсанова було пов’язане з кафедрою АВП, на якій він працював з 1961 року, майже з самого її заснування. Визнаний фахівцець-педагог, чиї глибокі професійні знання, педагогічні здібності, вільне володіння французькою мовою, багатий життєвий досвід та особисті якості здобули повагу та авторитет колег та студентської спільноти, Валентин Васильович більше 60 років віддав справі підготовки фахівців з автоматизації.
   Відхід Валентина Васильовича – важка втрата для рідних і для нас, його друзів. Нам завжди не вистачатиме його щирості, порядності, доброти, готовності відстоювати власні життєві принципи, прийти на допомогу, підставити плече.

   Останні роки, незважаючи на важку хворобу, Валентин Васильович віддано працював над підручником з оптимальних систем управління. Для нього було принципово важливим встигнути узагальнити власні напрацювання у цій сфері, втілити своє бачення методики викладання складних для сприйняття студентами питань оптимізації. На щастя, він встиг реалізувати своє бажання і взяти до рук омріяне ним видання. Справа кафедри – зробити все, щоб донести це послання доцента Кірсанова до нинішніх студентів.

01.01.2025

ГІММЕЛЬФАРБ Аркадій Анатолійович (12.11.1924-15.01.1994). Кандидат технічних наук (19б0), доцент (1962), доктор технічних наук (1970), професор (1972). Співробітник НМетАУ з 1959 р. Профе­сор кафедри металургії чавуну НМетАУ (1990-1993). Основні напрями наукової та науково-педагогічної діяльності: процеси відновлен­ня, шлакоутворення в доменній печі, нові процеси виплавки чавуну і сталі. Опублікував 166 наукових праць, у т. ч. 40 винаходів. Під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій. Працював у ДМетІ на кафедрі ме­талургії чавуну завідувачем (1981-1990).

30.12.2024

Климкович Микола Семенович (12.09.1914-06.06.1996). Кандидат технічних наук (1959), старший на­уковий співробітник (1961), доцент (1963), заслужений працівник освіти України. Співро­бітник НМетАУ з 1953р.  Провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії «Тугоплавкі матеріали на основі електровідновлювальної переплавки алюминійвмісної сировини»(1985-1993). Основні напрямки наукової та науково-педагогічної діяльності: підготовка науково-педагогічних кадрів, роз­робка нових видів вогнетривів, енергоресурсозберігаючих технологій, дослідження з наукової організації праці на металургійних підприємствах, підвищення надійності мета­лургійних агрегатів. Опублікував понад 50 на­укових праць, у т. ч. 15 авторських свідоцтв, 8 підручників, 2 монографії. Під його керів­ництвом захищено 3 кандидатські дисертації. Працював у ДМетІ начальником НДС, про­ректором з наукової роботи (1960-1985). Був депутатом Дніпропетровської міської ради, де­путатом Жовтневої районної ради, членом обласної ради профспілок. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни. Нагороди: ор. Вітчизняної війни І ст.

30.12.2024

Під час церемонії, що відбулася 16 грудня 2024 року, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук вручив відзнаку Парламенту декану факультету електромеханіки та електрометалургії ННІ ДМетІ доктору технічних наук, професору Вадиму Селівьорстову. 

19.12.2024

125 років з дня народження

засновника наукової школи ливарників ДМетІ

КРИВОШЕЄВА Андрія Євдокимовича

А.Є. Кривошеєв народився в сім'ї робітника в м. Ростові-на Дону. Трудову діяльність розпочав у 1913 році. Працював учнем ливарника, слюсарем, кочегаром, машиністом на морських суднах далекого плавання, слюсарем на заводах Франції, потім Рабфак, ДПІ, ДМетІ. У 1932 р. очолив лабораторію з удосконалення виробництва литих прокатних валків. У роки війни А.Є. Кривошеєв брав участь у організації виробництва литих чавунних та сталевих валків на Магнітогорському металургійному комбінаті, був керівником ливарної секції Комітету вчених допомоги фронту. З 1943 по 1976 рр. проф. Кривошеєв А.Є. завідував кафедрою ливарного виробництва. За його ініціативою в 1969 р. в ДМетІ була заснована галузева валкова лабораторія МЧМ.

За успіхи у розробці та реалізації у промисловості принципово нових рішень, що мають важливе значення, проф., д.т.н. Кривошеєв А.Є. удостоєний 1952 р. Державної премії СРСР за докорінне вдосконалення вальцеливарного виробництва, у 1982 р. - Державної премії УРСР за розробку промислової автоматичної установки та технології для масового виробництва чавунних тіл, що мелють, у 1982 р. - премії Ради Міністрів СРСР за досягнення в галузі теорії та практики вальцеливарного виробництва.

Світла пам’ять про Андрія Євдокимовича КРИВОШЕЄВА назавжди збережеться в наших серцях.

16.12.2024