БЄЛАЙ Г.О.

Народився 6 листопаду 1923 р. в селі Адамовка Крінічанського району Дніпропетровської області. Закінчив середню школу в червні 1941г. Учасник Великої Вітчизняної війни (листопад 1941 - вересень 1945 рр.). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1952). Викладав в Державній металургійній академії України (з 1952 р. - асистент, з 1959 р. - ст. викладач, з 1967 р. - доцент, з 1982 р. - професор). Кандидат технічних наук (1967), професор (1992). Завідувач кафедрою ливарного виробництва і науковий керівник Галузевої валкової лабораторії Мінчермета СРСР і Мінвузу УРСР (1976-1982 г.г.). У 1970 і 1975 рр., на посаді професора викладав в Центральному Університеті в р. Санта-Клара (Куба). У 1975-1982 рр. член методичних комісій Мінвузов СРСР і України. У 1975-1997 рр. очолював ливарну секцію НТО ЧМ України. У 1975-1981 рр. - редактор розділу "Ливарне виробництво" збірки "Металургійна і гірничорудна промисловість". Опублікував більше 350 наукових праць, в т.ч. більше 50 авторських свідоцтв. Підготував 12 кандидатів технічних наук. Викладав в НМетАУ дисципліни: "Основи теорії плавки", "Виробництво виливків із сплавів заліза", "Виробництво виливків із спеціальними властивостями з чавунів і сталей", “Проектування ливарних цехів”. Основні наукові праці: «Основи наукових досліджень в ливарному виробництві» (1979), «Ультразвукові методи контролю при виробництві виливків» (1984), «Освоєння технології і устаткування для відцентрового литва валів прокатних станів» (1988), «Організація металургійного експерименту" (1993). «Модифікування високовуглецевих сплавів заліза карбонітріднимі фазами» (1995). Помер Белай Григорій Емельяновіч 26 лютого 2003 року.

Зображення

Вгору: Ми пам`ятаємо...