К 100-РІЧЧЮ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА ЛЕВЧЕНКА В.Ю.
У 2024 році виповнилося 100 років з дати народженняпрофесора, провідного вченого у металургійній галузі Василя Юхимовича Левченка.
Ще навчаючись у школі запалився мрією стати металургом та вступити на навчання у м. Дніпропетровськ. Завітна мрія стати металургом реалізується проте вже після війни.Василь Юхимович пов’язав свою долюз Дніпропетровським металургійним інститутом (ДМетІ)у далекому 1946 році, ставши студентом, вже після демобілізації. За плечима зосталися численні нагороди та страшні спогади про жорстокі бої за визволення Польщі, Румунії, Угорщини, Югославії та Австрії. Де він і зустрів звістку о закінченні війни у 21-й день свого народження. У 1951 році,закінчивши ДМетІ, став інженером-металургом.
До 1955 року займався науковою діяльністю в Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1955 по 1957 рр. – заступник голови Українського правління НТТ чорної металургії).
Подальший життєвий шлях Василя Юхимовича нерозривно пов'язаний з Almamater, де сповна розкрився його талант як вченого, викладача, обдарованого адміністратората громадського діяча. Пройшов шлях від асистентакафедри металургії чавуну (1957-1962 рр.), старшого викладача (1962 р.), доцента (1962-1965 рр.) до професора (1977 р.) та першого проректора по учбовій роботі (1965-1997рр.).
Інформаційні повідомлення
За 32 роки проректорської діяльності Василь Юхимович сприяв потужному розвитку інституту, науково-педагогічних шкіл, підвищенню якості підготовки спеціалістів. На початку 70-х років ключовим напрямом було використання обчислювальної техніки і технологічних засобів навчання з подальшою їх модернізацією у 80-і роки та якісно новим етапом комп’ютеризації навчального процесу у 1987 році. Цими напрямами удосконалення керував перший проректор Левченко В.Ю.У 80-ті роки він започаткував і здійснював безпосереднє керівництво розробкою та впровадженням новаторських на той час форм і методів активного навчання (МАН). Вони створювалися кафедрами на основі госрозрахункових наукових робіт, результати яких впроваджувались на металургійних підприємствах і у суміжнихгалузях. Комплексний підхід щодо розробки, апробації, впровадження і використання МАН у ДМетІ був обґрунтований в бюджетній НДР. На підставі дослідження секцією МАН Науково-методичної Ради ДМетІ було створено методичне забезпечення для викладачів з класифікацій МАН та з розробки кожного з МАН. Основні функції управління (планування, організація, мотивація і контроль) цим процесом перший проректор В.Ю. Левченко спрямував на кінцевий результат – підвищення якості навчання. Досвід ДМетІ щодо комплексного підходу до МАН доповідався на науково-методичних конференціях, семінарах і виставках в
Україні та за її межами і отримував призові місця. Сутність цього підходу до МАН в ДМетТІ опубліковано у виданні «Методичні вказівки для викладачів зі структури і змісту предметного комплексу методів активного навчання». / Укладач Н.Г. Шпанковська. – Київ, НМК ВО, 1990. – 52с. Комплекс МАН враховує і спеціальну практику (Іващенко В.П., Терещенко В.С. «Методичні вказівки з вирішення виробничих ситуацій». – Дніпро: ДМетІ, 1984. – 36с.).
Василь Юхимович зробив великий внесок в організацію та вдосконалення учбового і науково-виховного процесів.Він започаткував і здійснював безпосереднє керівництво розробкою та впровадженням у начальний процес ДМетІ таких новаторств, як: контроль поточних знань студентів, дні самостійної студентської роботи, виконання комплексних дипломних проектів, організація філій кафедр на підприємствах і багато іншого. Слід також відзначити, що за часи його роботи проректором майже всі показники інституту в області учбового процесу, науки, підготовки кадрів, у т.ч. вищої кваліфікації, що наводились у щорічних звітних Колегіях Мінвуза України, були найкращими серед вузів горно-металургійного профілю. При цьому ДМетІ переважно займав 1 місце в цій групі ВУЗів за комплексними показниками.За роки роботи першим проректором Василь Юхимович продовжував вести учбовий процес як доцент та професор кафедри металургії чавуну – читав лекції по загальним та спеціальним курсам, керував курсовим і дипломним проєктуванням, науковою роботою студентів.
Не менш плідною була і його наукова діяльність. Основний напрямок наукових досліджень професора Левченка – вдосконалення протитечії у доменній печі для покращення показників плавки. Під його керівництвом було проведено ряд НДР із вивчення складу газової фази температурних полів і зміни тиску у горні доменної печі, розроблені та освоєні у промисловості нові технології та конструкторські рішення з удосконалення доменного виробництва.Підготував 3 аспірантів.Він є автором 5 винаходів та 77 наукових праць. Основні з яких: «Дослідження формування газової фази в горні доменної печі» (1986 р.); «Оцінка характеру формування температурного поля в горні доменної печі за експериментальними даними» (1988 р.); «Металургія чавуну» (1988 р.); Левченко В.Ю., Яковлев Ю.М., Шпанковська Н.Г. та ін. « Методичні питання впровадження і розвитку ігрових методів навчання в технічному ВНЗ» / Ігрові методи в освіті і наукових дослідженнях». – Київ:КІІБ, 1991. – 268с. (с.243 – 248);«Розробка методів діагностики стану робочого профілю шахт доменних печей» (1997 р.) та ін. віе є співавтором підручника «Металургія чавуну», що вийшов чотирма виданнями (1970, 1974, 1981, 1988 рр.) та удостоєнийу 1983 році Державною премією УРСР в галузі науки і техніки.
З 1997 по 2004 роки Василь Юхимович Левченкообіймав посаду радника ректора НМетАУ (ДМетІ), передаючи свій багаторічний професійний та життєвий досвід колегам. Випускники, аспіранти, колеги та співробітники ДМетІ, які працювали з ним, й досі згадують його вагомі наукові здобутки та виняткові особисті й професійні якості: цілеспрямованість, ініціативність, порядність, скромність, принциповість,
вимогливість до себе та оточуючих, постійне відчуття нового в адміністративній, науковій, педагогічній діяльності, високу та результативну працездатність, відданість та творче ставлення до б