UA    RU    EN   
Національна металургійна академія Украіни

Кіперман Юрій Мусійович

ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С.М. КОНЮХОВ ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ, ПОСОЛ З ШИРОКИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОЇ МІЖУРЯДОВОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ В ЄВРОПІ ТА УКРАЇНІ, ЗАРЕЄСТРОВАНОЇ В ООН ТА ЄВРОСОЮЗІ, ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ТА МІЖНАРОДНОЇ КАДРОВОЇ АКАДЕМІЇ, ЧЛЕН ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕРЕЖІ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ З АКАДЕМІЧНОГО ВИЗНАННЯ ТА МОБІЛЬНОСТІ РАДИ ЄВРОПИ ТА ЮНЕСКО

Народився 19 серпня 1946 р. у м. Дніпропет­ровськ. Корінний дніпропєтровєць. Батько був кадровим офіцером. Сім'я жила у Москві, на Уралі, а після скорочення Збройних сил на початку 60-х років облаштувалися в рідному місті. З дитинства Юрій Кіперман мав хист до музики - закінчив шко­лу по класу кларнета. У 15 років почав працювати учнем автослюсаря, продовжуючи навчатися у ве­чірній школі. Професійно займався вільною бороть­бою, у 18 років став майстром спорту.

Брав участь у міжнародних змаганнях із бороть­би. Отримавши травму, спорт не кинув, спробував себе у важкій атлетиці. Через півроку тренувань ви­конав норму майстра. Три роки відслужив у Армії.

Потім вступив на вечірнє відділення ливарного факультету Дніпропетровського металургійного ін­ституту, здобув спеціальність інженера-ливарника. Навчання в інституті, згадує Юрій Мусійович, мало велике значення, оскільки здобув ґрунтовні знання з вищої математики, хімії, інших технічних дисциплін.

Досі підтримує дружні і ділові зв'язки з видатними випускниками вишу.

Навчаючись в інституті, брав участь у спортив­них змаганнях. Став чемпіоном Збройних сил СРСР, членом збірної команди СРСР з важкої атлетики, чемпіоном СРСР та чемпіоном України. Тренував молодих важкоатлетів. Згодом Юрія Михайловича запросили працювати старшим тренером збірної України з важкої атлетики всесоюзного товариства «Трудові резерви». Підготував 12 майстрів спорту і 1 майстра спорту міжнародного класу.

«Заняття спортом - школа, яка вчить не боятися труднощів, сподіватися на свої сили, - переконаний Юрій Мусійович. - Задача спортсмена - перемогти. У житті для перемоги потрібно те ж саме. Справжній спорт накачує не тільки м'язи, але й розвиває мис­лення: щоб перемогти сильного противника, потріб­но навчитися бачити його слабкі місця».

Обіймав посаду заступника голови обласної ради товариства «Трудові резерви», 17 років займався ад­міністративно-спортивною роботою. У товаристві тренували чимало дітей з неблагополучних сімей, яких Юрій Кіперман забрав з вулиці, зробив з них майстрів спорту, чемпіонів. В цей час ініціював та впровадив самофінансування спортивних установ, після чого досвід перейняли спортивні товариства у всій Україні. Організував будівництво спорткомплексу «Трудові резерви» та інших спортивних уста­нов області. Одночасно брав участь у підготовці ра­дянської збірної важкоатлетів до Олімпійських ігор 1980 р., у яких перемогу у надважкій ваговій катего­рії здобув вихованець дніпропетровського спортив­ного товариства «Авангард» Султан Рахманов.

Наприкінці 80-х років під егідою Дніпропетров­ського міськвиконкому створив громадську орга­нізацію, де налагодили виробництво спортивного інвентарю для шкіл, професійних технічних училищ, технікумів і вищих навчальних закладів. Це були пер­ші в країні тренажери і штанги, які випускались на ме­талургійних та машино-будівельних заводах, що тоді простоювали і з радістю виконували замовлення. На зароблені кошти вдалося підняти баскетбольну ко­манду, команди з регбі та спортивних єдиноборств.

Багато виробничих питань доводилося вирішувати по телефону, у тому числі із зарубіжними партнерами, однак телефонний зв'язок часто підводив. Саме в той час Міністерство зв'язку України почало переговори з голландською фірмою «Люсент Технолоджіо» про по­ставку нової цифрової телефонної станції. Коли мали здавати першу станцію, економічна ситуація в Укра­їні погіршилася, грошей на розрахунки не знайшло­ся. Проте Юрій Мусійович втілив свій задум. Восени 1994 р. створив першу в Україні приватну телефонну компанію «Оптима-сервіс зв'язок», яка впровадила ін­новаційну на той час технологію цифрової телефонії, з часом зайняла позицію найбільшого недержавного телекомунікаційного оператора. Поїхав до США, домо­вився про інвестиції. Спочатку американці побоялися мати справу з Україною. Довелося доводити вигідність проекту - у Дніпропетровську черга на встановлення телефону сягала 170 тис. осіб. Переконав чиновників у перспективах, домігся оформлення ліцензіїта інших документацій, адже закону про зв'язку ще не було.

Компанія «ОПТІМА-ТЕЛЕКОМ» - найбільший опе­ратор фіксованого зв'язку в Україні, першою в дер­жаві реалізувала комерційний проект цифрових станцій із застосуванням оптико-волоконних теле­комунікаційних мереж та була одним із перших інтернет-провайдерів в Україні.

На сьогодні Юрій Мусійович активно займається проектами у галузі енергетики та енергозбереження. Проведені дослідження українських науковців із розробки плазмовоїтехнології спалювання твердого палива для теплових енергетичних станцій (ТЕС), яка дає більшу енергію від згорання, економить величез­ну кількість ресурсів. Розроблені плазмові реактори, що встановлені на низці ТЕС в Україні, а також Болга­рії та Польщі. Проводиться робота щодо переведен­ня всіх ТЕС України на дану технологію, що надасть змогу скоротити бюджетні витрати на закупівлю ву­гілля для ТЕС, і зекономити на купівлі газу (до 2 млрд дол.), а також покращити як економіку держави, так і екологію. Цей винахід встановлено на Дніпропе­тровській ТЕС, де пройшло успішне випробування.

В рамках роботи Комісії з прав людини велику енергію спрямовує на вирішення нагальних питань зони проведення АТО, біженців, опіки дітей Із притул­ків у зоні АТО. На сьогодні вже вдалося вивезти 46 ді­тей з дитячих будинків у зоні АТО. Сім'ям, які залиши­лися в зоні АТО, переселенцям та біженцям надається необхідна гуманітарна допомога. Організація продо­вжує активно займатися благодійністю. Координу­ється робота 2500 волонтерів, які надають необхідну допомогу у зоні АТО. Окрема робота проводиться із вирішенням проблеми Чорнобильської зони.

Юрій Мусійович реалізував себе як благодійник: за його ініціативи щорічно встановлювалося 1000- 1200 безкоштовних телефонів інвалідам, ветеранам, дитячим установам і лікарням.

Президент благодійного фонду «Стимул», мета якого-сприяння розвитку техніки і нових технологій; реалізація сучасних науково-освітніх програм; надан­ня організаторської, матеріально-технічної, фінансо­воїта іншої допомоги вченим, викладачам, студентам; відродження кращих традицій освіти (за підтримки американського мільярдера Джорджа Сороса).

Член опікунської ради Дніпропетровської єврей­ської общини. Стояв біля витоків створення перших єврейських організацій у місті, велику увагу приді­ляючи розвитку фізичної культури і спорту.

Ю.М. Кіперман відзначений за високі спортив­ні досягнення багатьма нагородами та кубками; за вагомий внесок у розвиток соціально-економічної сфери - медаллю Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління». «Людина року» 1996 р. у но­мінації «Меценат», на яку у подальшому номінувався в різних категоріях багато разів. Володар пам'ятної медалі «За службу в армії» імені Жукова, нагородже­ний медаллю «за розвиток Дніпропетровської об­ласті», золотою медаллю «10 років Україні».

Юрій Кіперман вважає себе людиною з нестан­дартним характером. «Якщо маєш хорошу ідею, її треба захищати», - впевнений він.



Вгору: Видатні випускники академії


facebook banner   twitter banner   youtube banner   instagramm banner
mon banner   banner osvita-dnepr   ДНУ ім. Олеся Гончара   Урядова гаряча лінія
(C) 2006-2019 nmetau.edu.ua

Випускники

Розклад

Наукові фахові видання

Історія

Ректори академії


 itmm-2019