UST logo IPBT logo Part logo
Інститут промислових та бізнес технологій
Українського державного університету науки і технологій

Большаков Володимир Іванович

РЕКТОР ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ, ДОКТОР ТЕХНІЧНИХ НАУК,

ПРОФЕСОР, АКАДЕМІК АКАДЕМІЇ БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ,

ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ,

ЛАУРЕАТ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ НАУКИ І ТЕХНІКИ

ВИПУСКНИК ТЕХНОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (1969р.)

Народився В. І. Большаков 13 травня 1946 р. у м. Дніпропет­ровськ. У1969 р. з відзнакою за­кінчив технологічний факультет ДМєтІ, а в 1973 р. - очну аспіран­туру по кафедрі технології мета­лів Московського інженерно-бу­дівельного інституту.

Трудове становлення відбу­валося у Московському інже­нерно-будівельному інституті (1969-1972) Дніпропетровському інженерно-будівельному інститу­ті (1972-1975), Придніпровській державній академії будівництва і архітектури (з 1975 р,). У стінах ПДАБА В. І. Большаков пройшов шлях від доцента до завідувача кафедри матеріалознавства та обробки матеріалів, а з 1987 р. - ректор цього вищого навчально­го закладу.

Однією з головних подій сво­го життя Володимир Іванович вважає навчання у металургійному інституті. Жар­туючи, повторює: «Хорошие дети учатся в ДМетИ». У роки навчання отримав змогу не тільки здобути високопрофесійні знання, а й зміг перейняти у чудо­вих педагогів вміння органічно поєднувати в житті інженерно-технічні вподобання із загальнолюдськи­ми нормами високоїморальності і патріотизму. Про­фесор вдячно згадує своїх наставників - академіка АН УССР К.Ф. Стародубова, члена-кореспондента АН України К. П. Буніна, професорів Е. Н. Погребно­го, А. А. Баранова, Т.Г. Беня, І.Є. Долженкова, доцен­тів Ц. Н. Рафалович, Г.І. Бельченко, М.П. Галеміна, Ю.В. Гончарова, В. В. Правосудович.

Студент В. І. Большаков майже з першого кур­су був активним членом студентського наукового товариства на кафедрі металознавства під керів­ництвом Е. Н. Погребного та К. І. Жака, де проводив свої перші наукові дослідження. Згодом Володими­ра Івановича було обрано го­ловою обласної ради молодих учених, а роботи відзначено премією Дніпропетровського обкому ЛКСМ України в галузі науки і техніки (1974). За резуль­татами конкурсу молодих уче­них і спеціалістів присуджено звання кращого молодого ви­кладача ДІСІ (1976). Упродовж усього творчого шляху профе­сор В. І. Большаков завжди під­тримував і сьогодні підтримує міцні зв'язки з рідною Націо­нальною металургійною акаде­мією України.

Глибока творча співдружність пов'язувала і пов'язуєтеперу рам­ках проведення Міжнародної науково-практичної конферен­ції «Стародубовські читання» з професорами І.Є. Долженковим, В.З. Куцовою, Л.М. Дейнеко та ба­гатьма Іншими співробітниками академії. Варто особливо наголосити, що свою док­торську дисертацію В. І. Большаков захищав у спеціа­лізованій науковій Вченій раді рідного інституту. І од­ним з опонентів роботи був академік НАН України професор Ю.М.Таран-Жовнір. Багаторічна наукова і творча співпраця триває між двома ректорами, про­фесорами О.Г. Величком та В.І. Большаковим.

За більш ніж сорокарічну трудову діяльність В. І. Большаковим була створена наукова школа з проблем матеріалознавства, нових матеріалів для сталевих будівельних конструкцій. Під його осо­бистим керівництвом захищено 12 докторських та 20 кандидатських дисертацій, 2 з яких - у м. Руан (Франція) під подвійним керівництвом. Три учні про­фесора захистили дисертації за кордоном та отри­мали науковий ступінь доктора філософії. У працях Володимира Івановича та його учнів розроблені ідеї створення високоміцних будівельних сталей, мето­дики раціонального легування, контрольованого прокату, термічного зміцнення з прокатного нагріву, теоретичні основи яких закладені дніпропетров­ською науковою школою академіка К.Ф. Стародубова. Опублікував 1448 теоретичних праць у централь­них наукових журналах і збірках, 13 монографій, 4 підручники, 10 навчальних посібників і 12 брошур, йому належить 248 авторських свідоцтв і патентів.

Окрім викладацькоїта наукової роботи, В. І. Боль­шаков займається громадською діяльністю. Очолює Дніпропетровське територіальне відділення Акаде­мії будівництва України, є членом ради президентів Міжнародної інженерної академії (Москва), головою Придніпровського відділення Міжнародної інже­нерної академії (ПВ МІА). Входить до складу редко­легії журналу «Металознавство і термічна обробка металів», є головним редактором республікансько­го журналу «Металознавство та термічна обробка матеріалів», «Вісник ПДАБА», збірки праць україн­сько-польського семінару «Теоретичні основи бу­дівництва», членом редколегії журналу «Будівни­цтво України», бюлетеня «Укрбудінформ» та ін.

Професор В. І. Большаков відомий за межами наукового світу України як член багатьох наукових співтовариств, зокрема: Інституту матеріалів (Англія, Лондон), Нью-Йоркської академії наук, дійсний член Міжнародної інженерної академії (Москва), член То­вариств чорної металургії США, Німеччини І Канади, Європейського товариства математиків і механіків (Німеччина). Отримав науковий ступінь доктора фі­лософії у м. Стокгольм (Швеція).

Визначний внесок Володимира Івановича в нау­ку підтверджують численні нагороди та відзнаки: кавалер ордена «За заслуги» III та II ступенів, орде­на святого Станіслава IV ступеня; нагороджений орденом «Пальмова гілка» (Франція), грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед україн­ським  народом». Є почесним професором Варшав­ської політехніки (Польща) та Університету Св. Климента Охрідського (м. БІтола, Македонія). У 2002 і 2006 рр. Володимир Іванович нагороджувався від­знакою голови Дніпропетровської облдержадміні­страції «За розвиток регіону», удостоєний нагороди АН ВШ «Ярослава Мудрого».

Відзначений багатьма академічними преміями: премією МІА ім. академіка К.Ф. Стародубова, Ака­демії будівництва України ім. М.С. Буднікова, Міжна­родної інженерної академії ім. Б. Є. Патона. У 2001 р. удостоєний почесного звання «Заслужений інженер Росії».

За відновлення і будівництво нових храмів на те­риторії Дніпропетровської області Володимир Іва­нович нагороджений орденом святого Дмитра Солунського IV ступеня та святого князя Володимира IV ступеня. У 2006 р. йому вручено орден Української православної церкви «Рівноапостольний князь Во­лодимир» І ступеня, а в 2008 р. - орден «1020-річчя Хрещення Русі». У 2007 р. нагороджений дипломом секції природних і технічних наук президії Академії наук вищої школи і науки України про присвоєння нагороди Юрія Тарана-Жовніра за значний внесок у розвиток технічної науки і матеріалознавства.

Одружений. Дружина - Большакова Ірина Васи­лівна - співробітник Дніпропетровської медичної академії. Володимир Іванович Большаков - істин­ний представник сучасної інженерної еліти Украї­ни. Його діяльність не обмежується суто професій­ними горизонтами ученого-матеріалознавця. Він є активним колекціонером (філокартія, нумізматика, філателія, мистецька та художня література), чле­ном спілок письменників Придніпров'я, відомим краєзнавцем, одним із авторів кількох популярних різнотематичних видань, присвячених історії Катеринослава-Дніпропетровська.

Життєве кредо: «Допомагати людям у будь-яких ситуаціях».



Вгору: Видатні випускники академії