UA    RU    EN   
Національна металургійна академія Украіни

21 лютого – День рідної мови News icon

   Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.

   В Україні свято лише почало писати свою історію, хоча саме питання української мови на українських землях нараховує кілька століть.

   Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
   Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

   У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.
   Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди.

29 січня в Україні щорічно відзначають День пам'яті Героїв Крут. Схили голову, брате... News icon

   

   Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання Берестейського миру, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій Могилі в Києві. Тіла 28[19] вояків-студентів було перевезено до місця, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.

  Павло Тичина написав вірш, присвячений вшануванню полеглих — «Пам'яті тридцяти»:

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих...


На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.


На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка...


На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.


Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

 


Павло Тичина, 1918 рік

В последнюю субботу ноября (24.11.2018) в Украине отмечают День памяти жертв голодоморов. News icon

     В Україні в суботу вшановують пам'ять жертв голодоморів. Національні пам'ятні заходи розпочнуться у Києві о 15.20 біля меморіалу жертв Голодомору. О 16.00 розпочнеться загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої українців закликають запалити свічки біля меморіалів голодоморів або на підвіконнях своїх помешкань.

     За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи, втрати населення в Україні через надмірну смертність під час Голодомору в 1930-х роках становили від 3-х до 6 млн осіб.

     28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», згідно з яким Голодомор був визнаний геноцидом українського народу. Згідно з українським законодавством «публічне заперечення Голодомору 1932 -1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».

Міжнародний день студентів (International Students 'Day) відзначається щорічно 17 листопада. Свято було впроваджене в 1941 році на міжнародній зустрічі студентів країн, що боролися проти фашизму,що проходила в Лондоні (Великобританія). News icon

     Відзначається з 1946 року. Дату встановлено ​​в пам'ять про чеських студентів-патріотів. Звичайно, це свято асоціюється з молодістю, романтикою і веселощами, а ось історія його, що почалася в Чехословаччині під час Другої світової війни, пов'язана з трагічними подіями. 28 жовтня 1939 в окупованій фашистами Чехословаччині, празькі студенти і їх викладачі вийшли на демонстрацію, щоб відзначити річницю утворення Чехословацької держави (28 жовтня 1918 року). Підрозділи окупантів розігнали демонстрацію, під час якої було застрелено студента медичного факультету Яна Оплетала (Jan Opletal). Похорони Яна Оплетала 15 листопада 1939 р. знову перетворились на акцію протесту. Десятки демонстрантів було заарештовано. 17 листопада гестапівці та есесівці рано вранці оточили студентські гуртожитки. Більше 1200 студентів було арештовано і поміщено в концтабір в Заксенхаузен.

     Дев'ятьох студентів і активістів студентського руху стратили без суду в катівнях в'язниці в празькому районі Рузине. За наказом Гітлера всі чеські вищі навчальні заклади були закриті до кінця війни. На честь цих подій і був встановлений Міжнародний день студентів, а в повоєнні роки його святкування підтверджено на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі в 1946 році, і з цього часу він відзначається щорічно.

    Сьогодні День студентів святкується в багатьох країнах світу, і хоча програми святкування цього дня розрізняються, але він дуже популярний у студентської молоді. І практично жоден ВНЗ не залишається осторонь від галасливого і довгоочікуваного свята. А проведення Дня передує Міжнародна студентська тиждень боротьби за мир і дружбу (10-17 листопада).

Дмитро́ Іва́нович Яворни́цький (Еварни́цький) народився 6 листопада 1855, у селі Сонцівка Харківської губернії — помер 5 серпня 1940, Дніпропетровськ — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексиколог. News icon

    Час навчання Д. Яворницького в Харківському університеті (18771881) припадає на вельми сумний період в історії української культури. Емський указ 1876 р. значно посилив тиск на українське друковане слово. У цей час було небезпечно виявляти симпатії до української мови, літератури, історії, популяризувати її. З іншого боку, це був період складання в Російській імперії кризи пануючої системи. Український філолог, творець лінгвістичної поетики Олександр Потебня залучив Дмитра Яворницького до участі в студентському гуртку з вивчення історії, побуту та звичаїв народу.

     Він досліджував Троїцький собор у Новомосковську, а також святиню запорозького козацтва, його «новий Єрусалим» — Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. У полі зору дослідника були приватні колекції запорозької старовини, найкрупнішими з яких, за оцінкою Д. Яворницького, були збірки Г. П. Алексєєва та Олександра Поля на Катеринославщині й Василя Тарновського на Чернігівщині. У 1887 р. вчений здійснив подорож до Соловецького монастиря у пошуках документальних свідчень про останнього кошового отамана Запорозького війська Петра Калнишевського, ...

6 листопада 1811 в с. Підлісся Львівської області народився Маркіян Семенович Шашкевич, письменник і громадський діяч. News icon

     Західноукраїнський пророк («Будитель»), письменникпоет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини. Стрийко австро-угорського генерала Олександра Шашкевича.
     Зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською в умовах того часу.


facebook banner   twitter banner   youtube banner   instagramm banner
mon banner   banner osvita-dnepr   ДНУ ім. Олеся Гончара   Урядова гаряча лінія
(C) 2006-2018 nmetau.edu.ua

Інформація

Новини

Проза

Поезія

Живопис

Інші види