UA    RU    EN   
Національна металургійна академія Украіни

29 серпня [9 вересня] – 250-річчя від дня народження українського письменника, поета, драматурга та засновника нової української літератури – Івана Петровича Котляревського. News icon

       Іван Петрович Котляревський народився в Полтаві в 1769 році в родині Котляревських, благородного козацько-старшинного роду. Батько Івана – Петро Іванович Котляревський – обіймав посаду канцеляриста в полтавському міському магістраті. Мати - Параскева Лаврентіївна Жуковська – дочка сотенного козака з Решетилівки. Дід по батькові був дияконом у Свято-Успенському соборі Полтави.  

      У 17961808 роках перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 18061807 роках Іван Котляревський у військовому званні штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806–1812 років, був учасником облоги Ізмаїлу. Нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня за дипломатичні заслуги під час перемовин із буджаками та хоробру кур'єрську діяльність на передовій під час штурму цієї фортеці.  1808 року вийшов у відставку. З 1810 року працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян».

   1812 року, під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію, І.П. Котляревський, за сприяння українського генерал-губернатора Якова Лобанова-Ростовського який отримав відповідний наказ від імператора, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині <a class="mw-redirect" title="Українські ...

Знайомимо гостей та учасників проекту з мемуарами М.Шифріна – лавреата державної премії СРСР. News icon

ВІДОМОСТІ ПРО ШИФРІНА М.Ю.

 

  Шифрін Михайло Юлійович (1909 - 2001) Народився в місті Єлисаветграді (нині м Кропивницький); через п'ять років його родина переїхала до Катеринослава, де він в 1925 році завершив середню освіту.

   Протягом 1925 - 1931 р.р. Шифрін М.Ю. навчався в профшколі, був робітником на шкіряному заводі, шахтарем-крiпильником на одній із шахт Донбасу, чорноробом на металургійному заводі ім.Петровського, креслярем в інституті «Гіпрошахт».

   Восени 1931 року вступив на вечірнє відділення Дніпропетровського гірничого інституту, де провчився два роки, а потім його групу було переведено на третій курс ДМетІ (спеціальність - конструктор металургійного обладнання).

   У 1936 році, успішно захистивши диплом, він за розподілом отримав направлення на НДТЗ ім. К.Лібкнехта, де працював у відділі Головного механіка.

   У 1938р. Шифрін М.Ю. вступив до аспірантури ДМетІ на кафедру обробки металів тиском, де його науковим керівником став професор Ємельяненко П.Т.

   Під час Великої вітчизняної війни працював у Челябінську на військовому заводі і на Челябінському трубопрокатному заводі (на посадах заступника начальника проектного відділу, начальника механо-монтажного цеху, начальника конструкторського бюро).

   У 1946 році успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидат технічних наук, після чого його було переведено на роботу до Науково-дослідного трубного інституту НДТІ  (м.Дніпропетровськ).

   У НДТІ протягом двадцяти одного року працював старшим науковим співробітником, зав. сектором, зав лабораторією і зав. відділом. У 1967 р за Наказом Міністра чорної металургії СРСР у складі лабораторії колесопрокатного виробництва переведений до Інституту чорної металургії МЧМ СРСР на посаду зав. лабораторією, на якій пропрацював до 1982.

  У 1982 р  за створення і впровадження прогресивної технології і високоефективного обладнання для поточного виробництва суцільнокатаних залізничних коліс йому було присвоєно звання Лавреата Державної премії СРСР 1982 р в області науки та техніки.

    М.Ю. Шифрін – відомий фахівець в області колесопрокатного виробництва, автор трьох основних монографій в області теорії і практики виробництва суцільнокатаних колес, що стали настільними книгами для багатьох поколінь колесопрокатників як в Україні, так і в  НДР, Китаї, Чехословаччині, Росії.


facebook banner   twitter banner   youtube banner   instagramm banner
mon banner   banner osvita-dnepr   ДНУ ім. Олеся Гончара   Урядова гаряча лінія
(C) 2006-2019 nmetau.edu.ua

Інформація

Новини

Проза

Поезія

Живопис

Інші види