У 2024 році виповнюється 100 років з дати народження відомого теплотехніка, талановитого вченого та одного із засновників наукової школи металургійної теплофізики та теорії печей ДМетІ Еміля  Михайловича Гольдфарба.

         Еміль Михайлович народився в м. Новомосковську Дніпропетровської області у родині службовців. Батько помер дуже рано – в 1924 році, тому виховувала його мати, Етель Веніамінівна. Після відмінного закінчення школи в 1940 році юнак з першої спроби вступив до 1 курсу Харківського авіаційного інституту, де були закладені перші ази, що сприяли подальшому науковому росту майбутнього вченого.

Проте навчання довелося перервати у зв’язку із наступом фашистських загарбників та окупацією Дніпропетровщини під час другої світової війни. В осені   1941 року родина Гольдфарбів евакуюється: сам Еміль – на Урал у м. Свердловськ (нині Єкатеринбург), а його мати – у м. Маргілан (Узбецька ССР). У Свердловську Еміль Михайлович йде на військовий завод, де працює з 1941 по 1944 рік наладчиком револьверних станків. В 1944 році Еміль вступає на 2 курс Уральського індустріального інституту.

Після закінчення війни, родина Гольдфарбів повернулася в Новомосковськ, а Е.М. Гольдфарб поступив на роботу в Дніпропетровський металургійний інститут, де незабаром захистив кандидатську, а потім і докторську дисертацію та отримав звання професора.

Внесок Еміля Михайловича Гольдфарба в розвиток Дніпропетровської школи металургійної теплотехніки важко переоцінити. Розроблений ним груповий метод об'єднаного рішення крайових завдань у теорії теплопровідності став класичним та увійшов до низки підручників з тепло- і масообміну, довідників і іншої наукової літератури. Запропонований професором Гольдфарбом метод миттєвого регулярного режиму дозволив вирішити цілий клас завдань, відомих під назвою проблеми Стефана.

Монографія Е.М. Гольдфарба з металургійної теплофізики – «Теплофізика металургійних процесів» (1967), стала згодом основою для створення нової навчальної дисципліни «Теплофізика металургійних процесів» та дала поштовх відкриттю нової спеціальності на кафедрі печей – «Теплофізика».

Одним з перших, професор Гольдфарб використовував теорію оптимального управління при вирішенні теплотехнічних задач, що стосуються конструювання, функціонування та заміни печей. Всі ці рішення лягли в основу створеної ним структурно-функціональної теорії печей.

Еміль Михайлович є автором понад 250 наукових праць, у тому числі шести підручників та навчальних посібників. Серед його учнів – 13 кандидатів технічних наук.

Нажаль життя талановитого вченого обірвалося дуже рано. В 1986 році Еміль Михайлович раптово та не очікувано помер, залишивши безліч наукових планів, починань та нереалізованих ідей.

         Ми пам’ятаємо наших вчителів – вчених, що формували облік кафедри печей. Їх праці залишаються актуальними і сьогодні, а їх вклад в школу металургійної теплотехніки безцінний.

Світла пам'ять професору Гольдфарбу Е.М.

Information 08.10.2024