День Соборності України - до 100-річчя події
Безумовно, кожен народ має такі свята, як об’єднують їх та роблять окремою одиницею та тлі політичної карти світу. Українці ж можуть похвалитись не одним, а, щонайменше, трьома такими датами: святом незалежності, святом Конституції та Днем Соборності. Два перші більше уваги акцентують на державності країни, а от третє – на єдність українців. 22 січня – дата дня Соборності України.
ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про відзначення 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки
та проведення Всеукраїнської естафети єднання
22 січня 2019 року виповнюється 100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
З метою вшанування багатовікової історії національного державотворення, засвідчення поваги до подвигу борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність, єднання суспільства у справі розбудови України як високорозвинутої європейської держави, консолідації історичної пам’яті нації, згуртування громад України та відзначення на загальнодержавному рівні 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки Верховна Рада України постановляє:
1. У січні 2019 року урочисто відзначити на державному рівні 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
2. Рекомендувати Президенту України оголосити в Україні 2019 рік Роком Соборності України.
Історія святкування
Вперше на офіційному рівні незалежність України в теперішніх її масштабах була проголошена ще в 1919-му році. На Софійському майдані, в самому серці Києва було оголошено про прийнятий Українською Центральною Радою Четвертий Універсал. Це особливо важливий для всієї української державності документ, котрий об’єднав дві частини України в єдину та зробив її самостійною.
Ініціатором злуки через своїх лідерів стала Західноукраїнська Республіка. Як повідомляють історики та політики, це був свідомий та обдуманий крок. На території ЗУНР навіть діяв окремий політичний та громадсько-соціальний напрямок, спрямований на досягнення незалежності та єдності всієї країни.
Перше масове святкування єдності України відбулось ще в 1939-му році в місті Хуст, що тоді був столицею Карпатської України. Щоправда, тоді ця територія входила до складу Чехословаччини, а Карпатська Україна була проголошеною самими українцями. На демонстрацію, яку організували лідери українських політичних рухів, вийшло 30 тисяч осіб. За останні 20 років це був найбільш масштабний захід, ще й із конкретним патріотичним спрямуванням.
Це змусило керівництво фактично усіх сусідніх держав задуматись над силою українського дужу та непокірністю. Разом із тим, увесь світ побачив, що українська нація попри усі поділи та роздирання територій на шматки, залишається живою та дружною, а, отже, заслуговує на свою окрему державу.
В дев’яностих
Ще до проголошення офіційної незалежності країни, в 1990-му році святкування на честь Акту Злуки відновились. Щоправда, тоді свято вважалось неофіційним. На державному рівні воно відновилось в 1999-му році. Указ про його відзначення підписав свого часу Леонід Кучма.
В 2011-му році президент-утікач Янукович окремим указом скасував відзначення святкування на офіційному рівні. Відтак, будь-які заходи на державному році протягом трьох років поспіль вже не проводились. З 2014-го року все було повернено на своє місце указом президента Порошенко. Свято з цього часу не тільки не втратило своєї актуальності, а почало проводитись ще з більшою активністю.
Головний символ Дня єдності – живий ланцюг
Називаючи традиції святкування дня Соборності в Україні, просто не можливо не згадати про найбільшу та найдавнішу із них – формування живого ланцюга. Вперше такий флешмоб було проведено в 1990-му році. Тоді усі патріотично налаштовані жителі країни домовились вийти на вулиці свого міста із патріотичною символікою та об’єднатись в «живий ланцюг». Смужка із жовто-синіх прапорів та пов’язок протяглась на тисячі кілометрів від Києва до Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Рівного, Житомира та Стрия.
Це дивовижне явище на підтвердження української єдності було зафільмовано. Його часто крутять під час святкувань найбільш державних свят.
Починаючи з 2000-го року кожного року в Києві відбувається така ж акція на мості Патона. Взявшись за руки, жителі та міста гості об’єднують живим ланцюгом правий та лівий берег Києва, символізуючи об’єднання двох частин України. Акція «Об’єднаємо Україні!» зазвичай розпочинається із самого ранку. Тому щорічно приблизно з 9:00 припиняється автомобільний рух на вулицях Городецького та Заньковецької. До півдня (12:00) рух традиційно вже відновлюється.
З повагою до свята, українські громади на вулицях своїх міст влаштовують живі ланцюги.
Особливості святкування
Звісно, про цей важливий історичний факт українці просто таки не можуть мовчати, адже він чітко підкреслює їхню спорідненість, дружелюбність, бажання до самостійності.
Тому із наймолодших років дітям починають розповідати про особливості цієї дати. Виховна година на день Соборності в України в початкових класах – неодмінний захід. Часто діти в класі також відтворюють свої живі ланцюги.
Особливою популярністю 22-го січня користується патріотична жовто-синя символіка. Прапори вивішують на вулицях міст та сіл, ними старається в цей день прикрасити свій дім кожна родина.
Супутніми та надто актуальними для країни залишаються й інші дуже близькі до Дня Соборності теми. Перша з них, звісно ж стосується складних подій на сході та окупаційний режим в Криму. Як і тридцять років тому деякі території, а з ними і українські родини, на превеликий жаль, залишаються відірваними від своєї країни. Знову і знову піднімати цю тему повинні не тільки українці, але й дружні до країни зарубіжні партнери.
Друга тема пов’язана з українськими емігрантами, які внаслідок працевлаштування в іншій країні сьогодні залишаються відірваними від батьківщини. Як показує досвід минулих років, кордони не заважають українській діаспорі щиро співпереживати за долю країни.
Посилання:
Заходи до 100-річчя проголошення Акту Злуки у Києві (УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ)
Павло Гай-Нижник"Акт Злуки УНР і ЗУНР: втілення і крах ідеалу Соборної України"
Відео
https://www.youtube.com/watch?v=0mp-54IxBhc
https://www.youtube.com/watch?v=ejPrdRSVnTE
https://www.youtube.com/watch?v=IwXVNO66YRU
Бібліотека КМІ до 100-річчя проголошення Акта злуки
Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки підготувала
КНИЖКОВУ ВИСТАВКУ “ВОНА – НАШ ВИТВІР, НАША МРІЯ, СОБОРНА, ВІЛЬНА УКРАЇНА!”
КНИГИ ПРО ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ВОЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ У ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ
У новій монографії доктор історичних наук Павло Гай-Нижник висвітлює процес становлення вищих та місцевих органів державної влади та управління в Західно-Українській Народній Республіці (Західній області Української Народної Республіки) в контексті складного процесу національного державотворення у буремні 1918–1919 рр.
Аналізуються успіхи та прорахунки державного будівництва, зокрема, законодавча база, принципи формування та діяльності вищих законодавчих і виконавчих органів ЗУНР / ЗО УНР, центральних і місцевих органів державної влади та управління, форми та устрій державного утворення, соборницько-державницькі прагнення українців Наддніпрянської та Наддністрянської України, Закарпаття та Буковини, а також передумови і наслідки Акту Злуки УНР та ЗУНР тощо.
Для істориків, правознавців, державних службовців, політологів та усіх, хто цікавиться українською минувшиною початку ХХ ст.
У книзі висвітлюються такі події:
повстання Директорії і державотворчий дискурс (листопад – грудень 1918 р.) ;
протигетьманське повстання і перші державотворчі кроки Директорії та уряду УНР;
пошук державної моделі УНР та її теоретичне обґрунтування (“Трудовий принцип”) у грудні 1918 р.;
Київський період УНР: пошук державної моделі (грудень 1918 р. – січень 1919 р.);
Конгрес трудового народу України і теоретичні засади державної моделі УНР;
державотворчий процес в умовах війни (січень–грудень 1919 р.) та інші події періоду Директорії.
В новій книзі автор висвітлює процес становлення вищих та місцевих органів державної влади в Україні за Української Народної Республіки (за часів Центральної Ради та Директорії) та Західноукраїнської Народної Республіки в контексті складного процесу національного державотворення у буремні 1917-1920 роки. Аналізуються успіхи та прорахунки державного будівництва, зокрема, законодавча база, принципи формування та діяльності вищих законодавчих і виконавчих органів першої і другої УНР та ЗУНР, центральних і місцевих органів державної влади, форми та устрій українських державних утворень, причини падіння Центральної Ради та успіху перевороту П.Скоропадського, підготовку та суть повстання Директорії, соборницько-державницькі прагнення українців Закарпаття та передумови і наслідки Акту Злуки УНР та ЗУНР тощо. Для істориків, правознавців, держуправлінців, політологів та усіх, хто цікавиться українською минувшиною початку ХХ ст.
