Історія кафедри автоматизації виробничих процесів

Удосконалювання технологій металургійного виробництва, збільшення продуктивності металургійних цехів зажадало нових методів управління цими складними технологічними процесами, і настала необхідність створення спеціальної кафедри з підготовки фахівців в галузі автоматизації технологічних процесів. Ініціатором створення кафедри автоматизації виробничих процесів став професор С.М. Кожевников.

Для забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців з автоматизації виробничих процесів у Дніпропетровськом металургійному інституті наказом Міністра вищої й середньої освіти УРСР №518 від 22.10.60 створено кафедру автоматизації виробничих процесів (АВП). Наказом ректора Н.Ф. Ісаєнко завідувачем кафедрою призначений доцент О.Ф. Кравцов.

На кафедру АВП був переведений персонал викладачів й учбово-допоміжний персонал кафедри теорії машин і механізмів і кафедри металургійних печей:

Нова спеціальність швидко завоювала популярність у студентської молоді й залучила багатьох здатних молодих людей. Нова утворена кафедра орієнтувалася на підготовку інженерів з автоматизації доменного та сталеплавильного виробництв.

На початку шістдесятих років академіком О.П. Чекмарьовим були розгорнуті широкомасштабні роботи з модернізації прокатного виробництва металургійних підприємств України. О.П. Чекмарьов справедливо вважав, що удосконалювання технології прокатки, модернізація обладнання прокатних цехів повинні сполучатися з розробкою нових систем автоматичного управління.

У складі кафедри обробки металів тиском створюється галузева лабораторія з автоматизації прокатного виробництва й починає здійснюватись підготовка інженерів в галузі автоматизації прокатного виробництва. Частина викладачів і дослідників перейшла з кафедри АВП на кафедру ОМТ. Науковим керівником цієї групи був призначений доцент Чернишов А.М. Таким чином, підготовку інженерів в галузі автоматизації стали здійснювати дві кафедри АВП та ОМТ.

Для забезпечення високого рівня вивчення технічних засобів і систем теплової автоматики на кафедрі АВП ініціативною групою співробітників під керівництвом проф. О.Ф. Кравцова був створений ряд нових навчальних лабораторій, оснащених відповідними контрольно-вимірювальними засобами та приладами, аналоговими обчислювальними машинами та новими засобами цифрової вимірювальної й обчислювальної техніки. На цій базі майбутні інженери успішно здобували практичні навички налагодження, настроювання й експлуатації складного вимірювального та регулюючого електронного обладнання. Цей напрямок теоретичної і практичної підготовки став домінантою навчального процесу майбутніх автоматників-тепловиків.

Не залишились без уваги й питання методичного забезпечення навчального процесу на кафедрі АВП, про що свідчить перелік виданих її співробітниками книг: А.Ф.Кравцов, Б.Г. Алексеев. Контроль и автоматизация металлургических процессов. Часть I - КИП. – К.: ГИТЛ, 1959. – 202 с. А.Ф. Кравцов, Б.Г. Алексеев. Контроль и автоматизация металлургических процессов. Часть II - Регулирование. – К.: ГИТЛ, 1961. – 236 с. А.Ф. Кравцов, Е.В. Зайцева, Ю.Н. Чуйко. Расчет автоматических систем контроля и регулирования металлургических процессов. – К.: Вища школа, 1981. – 302 с. А.Ф. Кравцов, Е.В. Зайцева. Многосвязное регулирование в черной металлургии. – К.: Техника, 1978. – 132 с.

Крім професора О.Ф. Кравцова кафедру АВП у різні роки очолювали доценти А.С. Буренко та О.С. Єресковський.

Особливу й досить характерну роботу в частині підготовки фахівців з автоматизації почала виконувати група викладачів, що перейшла на кафедру ОМТ. У цьому конкретну й доброчинну роль зіграв академік О.П. Чекмарьов, що направляв думки нових колег на необхідність найтіснішого контакту викладачів-автоматників з викладачами-прокатниками для формулювання завдань навчання, спільного виконання комплексних науково-дослідних робіт в галузі прокатного виробництва. У цілому цей період педагогічної й наукової діяльності таких доцентів кафедри АВП, як Чернишова А.М., Силича О.М. Кірсанова В.В,. Грушко В.Л., Ніколаєнко Н.Н., Щербини Г.С., Шибакинського В.І., характеризується впровадженням у навчальний процес нових сучасних дисциплін, що пов'язані з ідентифікацією об'єктів автоматизації в прокатному виробництві, розробкою адаптивних і оптимальних алгоритмів управління ними.

З перших днів створення кафедри АВП молоді її співробітники проводили інтенсивні наукові дослідження в галузі вдосконалювання систем управління тепловими процесами на замовлення металургійних заводів України.

Роботи Алексєєва Б.Г. і Чайки А.Г., Яременко В.Д. і Сапова В.Ф. дозволили створити принципово нові системи автоматизації нагріву металу в печах з рециркуляцією продуктів горіння. Литвинов Б.О. і Савельєв Л.П. розробили ефективний спосіб контролю якості спалювання палива в сталеплавильних печах і нагрівальних колодязях і на його основі створили системи оптимізації смолоскипового процесу в цих агрегатах.

Розроблені й впроваджені у виробництво доцентом Саповим В.Ф. удосконалені конструкції нагрівальних колодязів й автоматизовані системи їхнього опалення забезпечили зниження вигару металу, економію палива й збільшення міжремонтного терміну служби.

У цей же час створюються й впроваджуються у виробництво системи управління процесами прокатки на стані 550 заводу ім. Петровського, системи стабілізації геометричних розмірів труб на трубопрокатних агрегатах заводів ім. К. Лібкнехта, ім. Леніна. Розробляються й впроваджуються у виробництво системи керування швидкісним режимом прокатки на дрібносортних станах комбінату Криворіжсталь. Роботи з автоматизації прокатного виробництва виконуються під керівництвом доцентів Силича О.М., Чернишова А.М., Кірсанова В.В., Щербини Г.С., Шибакинського В.І., Зінченка М.Д. та інших.

З початку вісімдесятих років підготовка інженерів-автоматників прокатного виробництва перетворилася в добре розвинену навчально-методичну систему, готову до переходу на детальне вивчення студентами мікроелектронної цифрової обчислювальної техніки та її застосування для управління технологічними об'єктами, що ставало сучасною тенденцією розвитку автоматизації. Забезпечення цього вимагало серйозного технічного та методологічного переозброєння й концентрації усіх зусиль на цьому новому напрямку. Тому викладачі й наукові співробітники, що займалися підготовкою майбутніх інженерів з автоматизації, були знову введені до складу кафедри АВП.

Викладачів кафедри завжди характеризував високий рівень знань і професіоналізму. Так, наприклад, доцент Кірсанов В.В. після попередньої підготовки проводить навчання студентів в Алжирі (1979-1981 р.) французькою мовою. Протягом трьох років (1978-1980 р.) у Єгипті в технічному університеті працює завідувачем кафедрою доц. Силич О.М. Доцент кафедри Литвинов Б.О. проходить стажування в Англії.

Ректор інституту академік Ю.М. Таран, проректор з наукової роботи проф. Ю.О. Нефедов та проф. В.С. Єгоров стали ініціаторами кардинального комп'ютерного переозброєння кафедри АВП, орієнтації викладацького колективу на інтеграцію освіти, науки й виробництва. Ця прогресивна по тим часам ідея була зацікавлено зустрінута й підтримана міністрами вищої освіти, чорної металургії та приладобудування й засобів і систем автоматизації. І в 1987 р. їхнім спільним наказом на базі ДМетІ, був створений навчально-виробничий комплекс УНПК «Термінал», до якого увійшли кафедра АВП, НВО Дніпрочорметавтоматика, Укрдіпромез та Українська філія Центрального інституту підвищення кваліфікації фахівців чорної металургії. Завдяки цьому на кафедрі АВП був досягнутий якісно новий рівень підготовки фахівців. За рахунок швидкого впровадження в навчальний процес великої кількості сучасних засобів обчислювальної й мікропроцесорної техніки, залучення до викладання фахівців провідних організацій України в галузі автоматизації, у яких були створені філії кафедри АВП, а також за рахунок організації учасниками УНПК «Термінал» кадрового супроводу випускників кафедри АВП, навчання на кафедрі набуло нового сенсу.

У цей час кафедру очолив д.т.н., професор Володимир Сергійович Єгоров, фахівець в галузі автоматизації прокатного виробництва, заслужений діяч вищої школи, що мав більш ніж 25-літній стаж роботи в Інституті чорної металургії. Із цього часу колектив кафедри АВП постійно й результативно працює над питаннями вдосконалювання навчального процесу, введенням у нього нових навчальних дисциплін, комп'ютерних технологій і спеціального програмного забезпечення, над розвитком матеріальної бази кафедри. Якісно змінився й викладацький состав кафедри. Поряд зі збереженням колишніх досвідчених педагогів у її колектив влився ряд вихідців з науково-дослідних інститутів, які накопичили значний досвід у розробці й впровадженні в промислову експлуатацію систем автоматизації на об'єктах чорної металургії, що надало їх лекціям чітке практичне забарвлення й сучасну спрямованість. До числа цих викладачів увійшли д.т.н., професори О.М. Кукушкін та І.М. Ельке, к.т.н., доценти О.П. Єгоров, О.Ю. Потап, В.Г. Акуловський, М.З. Хенкін, асистент О.М. Литвиненко.

Великий внесок у розвиток кафедри АВП внесли ректор академії проф. Величко О.Г. і ректор Державного інституту підготовки кадрів промисловості (ДІПОпром) проф. Плискановський С.Т. Під їхнім керівництвом на кафедрі створюються нові сучасні комп'ютерні класи, ремонтуються аудиторії, купуються та виготовляються нові лабораторні установки. Всі ці роботи виконувались при особистій участі завідувача навчальної лабораторії Чухнова В.А. та навчального майстра Толстикова І.Г. Навчальний процес на кафедрі забезпечують старші лаборанти Усвицька Н.Ф., Додатко Т.Б., старші інженери-програмісти Хорош Н.А., Рощина Л.В.

На початку дев'яностих років під керівництвом професора Кукушкіна О.М. на кафедрі створюється нова науково-дослідницька лабораторія «Мікрохвильова техніка в металургії». Очолив цю лабораторію д.т.н. Головко В.І. Роботи лабораторії підвели наукову базу під можливість використання радарів для виміру рівня засипу сипучих матеріалів у бункерних пристроях металургійного виробництва. За роки діяльності лабораторії успішно впроваджені у виробництво системи виміру профілю засипу шихти в доменних печах на металургійних комбінатах Криворіжсталь та Запоріжсталь, система виміру рівня ванни в конвертері по ходу продувки на Челябінському металургійному комбінаті та ін.

Період початку дев'яностих років характеризувався відтоком кваліфікованих кадрів з промисловості. Виникла проблема з нестачі кваліфікованих фахівців, здатних управляти складними технологічними процесами.

На базі кафедри АВП НМетАУ проф. Плискановським С.Т. разом з академіком Тараном Ю.М. в 1998 р. створюється кафедра інформатики та автоматизації технологічних процесів (ІАТП). Завідувачем цієї кафедри призначається доцент кафедри АВП Єгоров О.П.

Основне завдання створеної кафедри - підготовка випускників технікумів, що працюють за фахом, пов'язаної з автоматизацією технологічних процесів.

Нова справа зажадала перегляду деяких традиційних підходів у галузі освіти. Наприклад, у зв'язку зі скороченими строками навчання, у порівнянні з очною формою освіти, з'явилася необхідність у створенні й випуску методичних посібників з усіх дисциплін, що читаються. Випуск методичної літератури здійснювався редакційно-видавничим відділом академії й навчально-інформаційним відділом ДІПОпром.

Із приходом до завідування кафедрою АВП доц. Єгорова О.П. (2001 р.), лауреата Державної премії України в галузі науки й техніки, активізувалися роботи з удосконалювання навчального процесу на кафедрі й модернізації лабораторної бази. Це в першу чергу торкнулося комп'ютерної підготовки студентів і викладачів. Послідовно впроваджуючи в навчальний процес сучасні пакети обробки інформації, кафедра домоглася того, що студенти стали добре підготовленими з інформатики. Це дає можливість їм продовжувати навчання в самих престижних університетах Європи.

Застрільниками в цій справі стали проф. Кукушкін О.М., доц. Потап О.Ю., Кірсанов В.В., Зворикін В.Б., Бейцун С.В., Щербина Г.С., Скуратов Є.Г. й ін. Удосконалюються підходи до дипломування. В умовах скорочення місць практики на підприємствах промисловості України на кафедрі АВП стали створюватися нові «інтелектуальні» лабораторні установки максимально наближені до промислових. Всі лабораторні установки на кафедрі з'явилися завдяки ініціативі викладачів і майстерності Чухнова В.А. Виконання дипломних проектів і робіт з використанням лабораторної бази кафедри зробило їх наближеними до реальних.

Іншим напрямком удосконалювання навчального процесу на кафедрі стало використання мультимедійної техніки при проведенні занять. Це з одного боку робить заняття більш привабливими, а з іншого - підвищує їх інформативність.

В цей час кафедра стає провідником переходу на кредитно-модульну систему організації навчального процесу у НМетАУ . Цю відповідальну роботу виконує заступник завідувача кафедри АВП Потап О.Ю.

Таким чином, кафедра АВП пройшла майже сімдесятирічний період розвитку. Сьогодні вона є сучасною, добре обладнаною кафедрою, що має прекрасний педагогічний персонал. Досвід роботи викладачів у промисловості дозволяє здійснювати підготовку першокласних фахівців, що користуються попитом на підприємствах України.