Пропозиції до співпраці

НОВІ СПОСОБИ ДЕФОРМАЦІЙНО-ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ СПЛАВІВ НА ЗАЛІЗНІЙ ОСНОВІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЛЕГУВАННЯ ВАКАНСІЯМИ 

(розробник  -  к.т.н., проф. Гуль Ю.П.)

Розроблено низку нових способів деформаційно-термічного зміцнення металевих сплавів. Відмінна особливість цих обробок – легування сплавів (термічне або механічне) нерівноважною концентрацією вакансій на визначенному етапі обробки. У результаті у звичайних сплавах формується незвичайна для деформаційних впливів (холодна деформація), що використовуються, субструктура, що забезпечує незвичайний комплекс властивостей з підвищеною стійкістю проти різних термомеханічних впливів.

Наприклад, після відповідної обробки (з невеликою холодною деформацією) технічне залізо має границю плинності до 650 МПа при температурі холодноламкості 65 ^оС. За комплексом властивостей це рівноцінно низьколегованим сталям, що пройшли таку складну енергоємну обробку як контрольована прокатка, або низьковуглецевій сталі, легованій нікелем до 3 %. Подібна обробка аустенітних сталей різко підвищує термічну стійкість ефекту зміцнення у порівнянні зі зміцненням після звичайної холодної деформації на таку саму ступінь: значення границь плинності після відпуску при 800 ^оС – 530 і 230 МПа відповідно; границі плинності при 900 ^оС – 350 і 100 МПа; збільшення питомого об'єму при термоциклуванні – 2 і 10 %.

Механічне легування вакансіями сильнодеформованої сталі з 0,1 % вуглецю приводить до одержання в ній дуаль-структури, що має високу термічну стійкість. Раніше подібну структуру спостерігали лише в жароміцних нікелевих сплавах після складної термомеханічної обробки. У результаті можливо, наприклад, одержання за нескладною технологією на метизних заводах високоміцної арматурної проволоки IV–V класа міцності з нелегованих сталей з доброю зварюванністю.

Принципи нових методів зміцнення можуть бути ефективними для алюмінієвих сплавів, зокрема, для вирішення проблеми жароміцності високоміцних деформованих алюмінієвих сплавів.

ПРОПОНУЄТЬСЯ: 

– технологічні параметри нових способів зміцнення і принципові схеми деяких пристроїв для термичного та механічного легування вакансіями в циклах указаних способів;

– проведення досліджень з виявлення перспективних класів виробів для способів, що розглядаються,  і відпрацьовування технологічних параметрів цих способів;

– комплекс експериментальних досліджень з використання принципів способів , що розглядаються,  для алюмінієвих сплавів.

НОВІ ТИПИ ВИСОКОМІЦНИХ АРМУЮЧИХ  ЕЛЕМЕНТІВ ДЛЯ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

(розробник  -  к.т.н., проф. Гуль Ю.П.)

На основі розробленої концепції геометрично-структурного зміцнення металовиробів пропонуються нові типи високоміцних армуючих елементів для залізобетону.

На теперішній час  найбільш розповсюдженим типом таких елементів є стрижньова арматура, одним з істотних недоліків якої є: технологічні складності одержання високих класів міцності в масивних стрижнях діаметром понад 25–30 мм; обмеження виготовлення високоміцних за границею плинності  (міцності) стрижней небезпекою крихкого руйнування  та силою зчеплення поверхні стрижней з бетоном.

Пропонуються нові типи армуючих елементів (за геометрією та розрахунком елементів цієї геометрії), які в порівнянні зі стрижневою арматурою має такі переваги:

– технологічна можливість одержання більш високих ступенів зміцнення (класів міцності) до 1500 МПа на заводі-виробнику з використанням більш дешевих (менш лерованих) марок сталі при одночасній можливості реалізації цього високого зміцнення в залізобетонних конструкціях завдяки усуненню небезпеки крихкого руйнування та збільшенню площи контакту армуючих елементів з бетоном, що дає економію витрат металу та легуючих елементів;

– при використанні арматурних елементів одного з нових типів можливим є також збільшення повздожньої стійкості елементів при роботі на стискування, ефективне охолодження жаростійких бетонів у процесі експлуатації;

– зпрощення технології вакуумування та прогріеву бетонної маси при закладке;

– підвищення теплоізолюючих властивостей та зниження щільності залізобетонних конструкцій.

ПРОПОНУЄТЬСЯ: 

– конфігурації нових армуючих елементів і схеми їх розрахунку;

– сумісне патентування нових типів армуючих елементів, способів їх виготовлення та зміцнення;

– проведення необхідних досліджень з визначення найбільш ефективних областей застосування, технологічних параметрів виготовлення та зміцнення;

– випуск дослідних партій та апробація їх в залізобетонних конструкціях. 

Вгору: Наукова діяльність